В интервью "Дусе" экс-главред российского и украинского Playboy сформулировал свои претензии к коллегам и киевскому градоначальнику Попову, а также рассказал, с помощью какой методики тренируется быть цельной натурой.

Українці, які сміються в інтернеті з президента, не проголосували б за нього, навіть якби він подарував Межигір'я Червоному Хресту, каже журналіст "Української правди".

Журналісти-розслідувачі про досвід співпраці з прес-службами та чиновниками.

В первой части этого выпуска "Телятины" ведущий "Интера" – о своих политических амбициях и праве быть любимцем публики, Зеленском и Поплавском, а также о том, какую программу он на самом деле мечтает вести в телеэфире.

На растерзание ведущих "Телятины" явился яхтсмен, бизнесмен и телемен в одном лице. Скоро смотрите на "Телекритике" свежий выпуск уникальной для украинского медиапространства интернет-программы.

Журналістка розповідає, як у День Незалежності таємно пройшла на територію резиденції Віктора Януковича і зробила фотографії найбільш засекреченого об'єкту в Україні.

У прем’єрному випуску нашого нового щотижневого відеопроекту «Порядок денний» Вікторія Сюмар та Кость Бондаренко аналізують, як ЗМІ висвітлювали «тиждень з’їздів», з якого офіційно стартувала передвиборча кампанія-2012.

«Червоний»: масове кіно про «боротьбу, яка триває досі» «Цей фільм апріорі був задуманий нами, як кіно для широкої аудиторії українських глядачів. Ми хотіли розповісти не дуже добре відому героїчну історію повстання у ГУЛАГу. У 46-ому табір вже працював протягом десяти років. Повстання почалися лише з появою бійців УПА та литовських «лісових братів». За кілька років ГУЛАГ впав. А за кілька десятиліть – впала імперія», - розповідає про «Червоного» Заза Буадзе, режисер стрічки.

«З технічної точки зору зараз журналіст робить все бігом і одночасно, бо ж майже все транслюється в прямому ефірі, і якщо ти зволікатимеш, то твоє ЗМІ пастиме задніх. Фактично немає більше такого, що ти пішов, зробив запис, написав текст… Але змінюються і сутнісні речі, тому що люди, які раніше готові були читати і слухати годинами, тепер хочуть мати все дуже швидко і коротко, особливо молоде покоління. Ніхто не буде читати твою довгу статтю, якщо вона являє собою лише текст – ти повинен зробити її мультимедійною», – говорить головний редактор Київського бюро Радіо Свобода Інна Кузнецова.

До дня народження ув’язненого кінематографіста активісти, колеги та небайдужі люди зібралися на оглядовому майданчику в Маріїнському парку біля режисерського крісла, щоб зачитати привітання Сенцову, пригостити охочих іменним тортом і підписати листівки на підтримку режисера.

«Головне – це те, що ми ніколи не цікавилися ніким, крім себе. Що пересічний український читач і журналіст, по-перше, мають пам'ять акваріумної рибки, а по-друге, мають обрій акваріумної рибки, яка нічого не бачить за кордоном скла, через яке вона дивиться. Це нормальний колоніальний синдром. Багато хто переконує, що тут не було колонії, що це була органічна частина імперії і таке інше. Це неправда», – говорить журналіст, публіцист, теле- і радіоведучий Віталій Портников.

Член наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України Світлана Остапа у студії «ЛОТ наживо» на Луганській філії НСТУ розповіла про те, як буде працювати суспільне мовлення в регіонах.

«Я розповів про людину, яку люблю і хочу, щоб її полюбили інші. Весь фільм спрямований на те, щоб відкрити глибини шевченківського духу і показати, наскільки він був вразливим, як він оцінював увесь світ, як він його малював. Це картина про найближчу людину – про родича», - сказав Олександр Денисенко, автор сценарію та режисер фільму «Тарас. Повернення» під час завершення зйомок стрічки.

16 травня ГО «Детектор медіа» презентувала Індекс інформаційного впливу Кремля. Це інструмент, розроблений групою аналітичних центрів Східної та Центральної Європи для вимірювання можливостей уряду Російської Федерації впливати на інформаційний простір інших країн для реалізації своїх цілей.

«Цей контракт не видуманий, не взятий з неба. За основу був взятий контракт із великих державних підприємств і дуже сильно перероблений. Спочатку там було вказано, що моє робоче місце на вулиці Мельникова, 42. Це велике питання, бо там тільки один канал. А ми не хочемо віддавати перевагу одному телевізійному каналу. Прибрали. Був робочий час з 09:00 до 18:00. Я навіть соромлюся сказати, скільки у мене тривав робочий час за ті роки. Я б залюбки працював з 09:00 до 18:00 і до побачення. Прибрали. Написали, що ненормований робочий час», – сказав Зураб Аласанія під час підписання контракту з головою наглядової ради Суспільного мовлення Тетяною Лебедєвою.

«В Україні є свої "двохсоті" – люди, які фізично живі, але ментально, для України, вже мертві. Про них можна забути, змінити свідомість - майже нереально. Усі зусилля представників держави та медіа мають бути направлені на "трьохсотих", тобто, поранених, а також на дітей та підлітків», - переконаний Олександр Бондаренко, кандидат філологічних наук, експерт із гібридної війни та мови ворожнечі.

«Чи потрібно на час військових дій в країні вводити спеціальні правила для журналістів? «Ні. Має бути змагання. Чиновники і влада мають не пускати, а журналісти мають прориватися. Така доля усіх журналістів. Яка надія чиновників? Щоб не було журналістів як класу. Щоб не було незручних запитань, щоб не було підстав для знущань над чиновниками у ЗМІ… Але під час війни ситуація загострюється. Ідеал військового чиновника – взагалі журналістів зупиняти за 100 км від лінії фронту. Але якщо журналіст зайшов на заборонену територію, він робитиме свою справу. І треба розуміти: якщо він потрапляє туди, куди не можна потрапити, то не несе відповідальності ніякої. У цьому завжди винен чиновник: не закрив шпарину», – говорить Микола Вересень, журналіст, теле- і радіоведучий.