Інформаційна агресія з боку Росії відчутна і в Естонії, зазначив Владімір Сазонов,старший дослідник Центру східних досліджень Тартуського університету. В країні доступні різні російські ЗМІ, зокрема такі канали, як «Россия 24», НТВ, «Перший канал» та інші. Щоб протидіяти пропаганді, в Естонії обрали кілька напрямів. По-перше, у сфері освіти – в низці університетів студенти вивчають явище російської пропаганди та медійних маніпуляцій, їхній вплив, - розповідає Владімір Сазонов.

«Ми пам’ятаємо, що було у Львові – всі ці сутички. Вони можуть повторитися у Києві. Це потрібно фіксувати», – розповідає журналіст-фотограф «Українського тижня» Станіслав Козлюк

Журналістика в епоху глобалізації та цифрової революції потребує формування нового етичного підґрунтя. Концепція «правди» для роботи медіа також потребує перегляду, - переконаний Кліффорд Ґ. Крістіанс, професор журналістики і медіазнавства з Іллінойського університету. На додаток до концепту «правди», викладення об’єктивних фактів без викривлень науковець пропонує називати поняттям «Алетея». Воно полягає у «розкритті» дійсного значення ситуативного, історичного та культурного контекстів події. На думку професора, журналісти повинні донесити до аудиторії не тільки факти, а й контекст, які б дозволили людям самим робити висновки із поточних подій. Більше про принципи та цінності, яких варто було б дотримуватись журналістам - у епізодах з лекції Кліффорда Ґ. Крістіанса.

Дуже часто треш-сайти працюють для потреб конкретних політиків-«джинсовиків». На таких ресурсах з’являються невідомі депутати, які коментують всі можливі теми. Про те, як виявити треш-видання, – у фрагментах з лекції медіатренера Віталія Мороза.

«Оскільки медіа не розглядається як бізнес, за якістю ніхто не женеться. Оскільки ніхто не відповідає за якість свого видання, в нього легко потрапляють різні маніпуляції, фейки, пропаганда. Тому що журналістам платять мало, низькі зарплати, у журналістів немає мотивації працювати добре. Таким чином – у нас на ринку палка з двох кінців», – вважає керівник новинного відділу «Новое время» (2014–2015 рр.) та медіатренер Тарас Ільків.

«Органи місцевої влади відмовляють редакціям у праві на реформування, вони не хочуть втрачати слухняні редакції. Вже є ціла низка випадків майже у кожній області, коли редакції судяться з органами місцевого самоврядування», - пояснює Валерій Горобець, редактор газети «Трудова слава». «ВідеоТека» поспілкувалась із редакторами комунальних видань та юристом НСЖУ і дізналась, з якими проблемами зіштовхуються комунальні ЗМІ, на якому етапі знаходиться реформа та які сподівання покладають на роздержавлення представники регіональних ЗМІ.

«Мы уже долгое время живем со старой законодательной базой. Наша отрасль регулируется законом Украины “О рекламе” в части ст. 16 “Наружная реклама”, подзаконным актом – Постановлением Кабинета Министров “Типовые правила размещения наружной рекламы”. Жизнь тем временем ушла далеко вперед, а картинка по городам стала очень непривлекательной: сплошное перенасыщение рекламой. Поэтому каждый город старается разработать собственные правила размещения наружной рекламы, чтобы уменьшить ее давление, немного очиститься», – говорит генеральный директор группы компаний «РТМ Украина» Олег Невельчук.

25 лютого Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики на своєму першому виїзному засіданні, яке відбулося в приміщенні студії «Укртелефільм», розглянув питання щодо саботажу реформи Суспільного мовлення в Україні. Одноголосно було прийняте рішення про зміну складу ліквідаційної комісії на студії «Укртелефільм» та швидке розблокування процесу створення ПАТ НСТУ. Крім того, роботу Держкомтелерадіо було визнано недостатньою в ліквідації цієї проблеми.

Правами журналістів часто користуються особи, далекі від професії, а представники міліції та силових структур подекуди з недовірою ставляться до медійників через відсутність універсальної можливості перевірки професійного статусу журналіста, - переконана головний юрисконсульт НСЖУ Тетяна Котюжинська. Щоб уникнути подібних прикрощів у майбутньому, було розроблено Національну прес-карту. Про неї – в інтерв’ю Відеотеки з Тетяною Котюжинською

Чому прес-служба президента не хотіла акредитовувати редактора сайту Gorlovka.ua, чим завершився інцидент і чи мали проблеми з акредитацією інші інтернет-журналісти – у відеорепортажі з прес-конференції Петра Порошенка

23 грудня відбулася церемонія нагородження переможців цьогорічного фестивалю «Кіномедіа», присвяченого стрічкам про медіа. «Відеотека» відвідала хвилюючу для учасників конкурсу подію та поговорила з лауреатами премій про сенси, які вони закладали у свої стрічки, та про те, чому вкрай необхідно вигравати інформаційні війни.

6 грудня розпочалися зйомки 4-серійного фільму «Чорна Квітка» виробництва каналу «Україна». В центрі сюжету – життя молодих людей, котрі трагічно змінює катастрофа на Чорнобильській АЕС. «Відеотека» завітала на знімальний майданчик під час запису однієї з найдраматичніших сцен у київській лікарні. Режисер, оператор, виконавиця головної ролі та продюсер фільму розповіли нам про те, з якими складнощами зіштовхнулась команда серіалу, де в Києві можна відтворити трагічні події 1986 року та як розказана у стрічці історія пов’язана з минулим її оператора.

Как Грузии удалось достичь прозрачности медиасобственности, что дает гражданам знание владельца того или иного телеканала и как достичь ситуации, в которой «все имеют право на свободу выражения, кроме административных органов», - в видеофрагментах дискуссии с грузинским депутатом Тамар Кордзая.

Анонімний відеоблогер на прізвисько Чорний Кат продовжує стежити за ефіром українських телеканалів та виявляти тих, хто демонструє російську телепродукцію, і не лише заборонену законом.

28 вересня роботу журналістів у зоні АТО обговорили воєнкори каналів «24», «Україна», «1+1», «Інтер», ICTV, представники Генштабу, Міноборони, Мінінформполітики, «Телекритики» та Інституту масової інформації. Подробиці дискусії – у матеріалі «Відеотеки»

Фотоистория как жанр вымирает в украинской журналистике, утверждает фотограф-документалист Анна Войтенко. О том, как фотожурналист превратился из аналитика в иллюстратора, и о том, какие способы находят фотографы-документалисты для продвижения своих проектов в условиях отсутствия интереса к ним СМИ, – в видеофрагментах творческой встречи с Анной.

В Киеве открылась выставка фотографий Геннадия Афанасьева, которого российский суд осудил по тому же сфабрикованному обвинению, что и Олега Сенцова и Александра Кольченко.