Колишня Партія регіонів з червня до жовтня 2012 року витратила «на політику» 66 млн.дол., частина з них – на піар на українських телеканалах, - таку інформацію опублікував сайт «Українська правда». Під час прес-конференції президента Петра Порошенка «Відеотека» поцікавилась у медійників, чи вважають вони отримання ЗМІ грошей від партій політичною джинсою та почули кілька історій про спроби підкупу журналістів з боку політсил.

Олег Рибачук, голова ГО «Центр.UA», переконаний, що реформи в України не мусять починатися стихійно, після слів одного з очільників держави, адже зазвичай це призводить до конфліктів. «Українці не розуміють, партнери політичні партнери не розуміють - починається типова «українська трагедія»», - розповідає про особливості вітчизняного реформування Рибачук. Про те, яким мусить бути механізм нових перетворень, що таке публічна політика, та чому реформи – це просто, - у новому блозі голови «Центр.UA».

Український закон «Про доступ до публічної інформації» входить до десятки найкращих у світі та дає можливість безкоштовно і у короткі строки отримати необхідні дані від розпорядників інформації. Як використовувати закон у журналістській роботі з максимальної ефективністю та з яких джерел можна отримати дані про офшорні компанії можновладців, - у майстер-класі громадського активіста Ярослава Муравйова(ГО «Центр UA», «Доступ до правди») та журналіста-розслідувальника Дмитра Гнапа(«Слідство .Інфо»).

“Украинский рынок интернет-рекламы плохо мониторится, он непрозрачен. Это значит, что большие бюджеты международных компаний к нам не доходят. Исследовательские инструменты для понимания конкурентной активности очень несовершенны. Если бы мы имели что-то похожее на MarkData в интернете, то могли бы намного быстрее расшевелить рынок и развиваться еще быстрее”, - уверена Настя Байдаченко, CEO AdPro.

«Якщо журналіст дає рецепт, то він припиняє бути журналістом. Так само, як і психолог. Але журналісти можуть ставити нові питання суспільству», – розповідає психолог та миротворець Ірина Брунова-Калісецька. Про те, які нові питання суспільству можуть ставити медіа, аби долучитися до діалогу і примирення у конфліктному суспільстві, – в інтерв’ю ВідеоТеки.

В Молдове существует множество проектов, направленных на сближение журналистов страны с коллегами из непризнанной Приднестровской Молдавской республики, - рассказывает исполнительный директор Ассоциации независимой прессы Молдовы.Петру Маковей. По его словам, все подобные контакты происходят под контролем спецслужб ПМР. О работе молдавских журналистов, направленной на примирение жителей по левый и правый берегов Днестра; что уже сейчас нужно делать украинским медийщикам для того, чтобы не потерять жителей окуппированного Донбасса, - в интервью с Петру Маковеем

Інформаційна агресія з боку Росії відчутна і в Естонії, зазначив Владімір Сазонов,старший дослідник Центру східних досліджень Тартуського університету. В країні доступні різні російські ЗМІ, зокрема такі канали, як «Россия 24», НТВ, «Перший канал» та інші. Щоб протидіяти пропаганді, в Естонії обрали кілька напрямів. По-перше, у сфері освіти – в низці університетів студенти вивчають явище російської пропаганди та медійних маніпуляцій, їхній вплив, - розповідає Владімір Сазонов.

«Знаете, как работает российская пропаганда? Они создают и финансируют общественные организации, которые говорят о том, что Саакашвили был фашистом; новая власть не сильно от него отличается, ведь закрываются русские школы; не дают русским петь песни на их языке. Какую-то чушь они несут. Потом это все подхватывается какими-то медиа», - рассказывает об одном из форматов работы российской пропаганды в Грузии редактор газеты Rezonansi Лаша Тугуши.

«Ми пам’ятаємо, що було у Львові – всі ці сутички. Вони можуть повторитися у Києві. Це потрібно фіксувати», – розповідає журналіст-фотограф «Українського тижня» Станіслав Козлюк

«Навіть під час війни мають буди якісь докази, що це (отримання акредитації, - ВК) є небезпечним для країни. Теоретична небезпека – це недостатня причина для того, щоб публікувати такі дані», - переконана американська журналістка та медіаюрист Марія Мицьо.

Журналістика в епоху глобалізації та цифрової революції потребує формування нового етичного підґрунтя. Концепція «правди» для роботи медіа також потребує перегляду, - переконаний Кліффорд Ґ. Крістіанс, професор журналістики і медіазнавства з Іллінойського університету. На додаток до концепту «правди», викладення об’єктивних фактів без викривлень науковець пропонує називати поняттям «Алетея». Воно полягає у «розкритті» дійсного значення ситуативного, історичного та культурного контекстів події. На думку професора, журналісти повинні донесити до аудиторії не тільки факти, а й контекст, які б дозволили людям самим робити висновки із поточних подій. Більше про принципи та цінності, яких варто було б дотримуватись журналістам - у епізодах з лекції Кліффорда Ґ. Крістіанса.

"Треба сформувати принципи роботи, які би стосувалися правил і принципів роботи цієї комісії таким чином, щоб вона працювала ефективно, і щоб її рішення були зрозумілими для широких кіл громадськості. Нам потрібно відновити довіру до неї. Якщо ця довіра буде відновлена, то далі ця комісія, думаю, буде працювати ефективно», – сказав в інтерв’ю Відеотеці голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко.

4 травня у «Мистецькому Арсеналі» відбулося офіційне відкриття виставки французького фотохудожника українського походження Юрія Білака. «Для мене дуже важливо показати, що ця війна ще не завершена. Кожен день помирають люди», – розповідає про мету проекту фотохудожник. Більше про українських героїв класичних полотен та про те, як, на думку фотохудожника, можна ефективніше доносити інформацію про українські проблеми для європейських громадян – у репортажі «ВідеоТеки».

Журналист и ведущий программы "Донбасс Реалии" требует от главы так называемой "ДНР" Александра Захарченка открыть доступ к украинским СМИ. Об этом он заявил в интервью «Видеотеке» после возвращения из поездки в восточные регионы Украины.

Дуже часто треш-сайти працюють для потреб конкретних політиків-«джинсовиків». На таких ресурсах з’являються невідомі депутати, які коментують всі можливі теми. Про те, як виявити треш-видання, – у фрагментах з лекції медіатренера Віталія Мороза.

«Оскільки медіа не розглядається як бізнес, за якістю ніхто не женеться. Оскільки ніхто не відповідає за якість свого видання, в нього легко потрапляють різні маніпуляції, фейки, пропаганда. Тому що журналістам платять мало, низькі зарплати, у журналістів немає мотивації працювати добре. Таким чином – у нас на ринку палка з двох кінців», – вважає керівник новинного відділу «Новое время» (2014–2015 рр.) та медіатренер Тарас Ільків.

«У зверненні НСЖУ були допущені навіть фактологічні помилки. Основною аргументацією було те, що керівництво затримує виплати по заробітній платі, не втілюється редакційна політика. При цьому все вішається на одну особу. Як на мене, не було донесено повної інформації. Наприклад, зарплата була затримана Держказначейством, а не Зурабом Аласанією особисто», - так Оксана Романюк прокоментувала вимогу пленуму Національної спілки журналістів України ініціювати звільнення гендиректора НТКУ Зураба Аласанії. Більше про маніпуляції у зверненні пленуму та про можливі причини його появи саме зараз – у відеокоментарі виконавчої директорки Інституту масової інформації.