Що таке журналістика даних? Як пов’язані комп’ютерні алгоритми, обмеження волі, розслідувальницька журналістика та яке її майбутнє? Про що йдеться у статті The Wall Street Journal, котра складається виключно з комп’ютерного коду та коментарів до нього? Скільки Пулітцерівських премій має видання Pro Publica, котре займається розслідуваннями та використовує журналістику даних? Врешті, як журналістика даних може руйнувати міфи, упередження та виявляти пропаганду – розповідає Анатолій Бондаренко, заступник головного редактора, керівник напрямку журналістики даних та інфографіки у проекті texty.org.ua.

«У нас був план стати лідером, і минулого року ми це завдання виконали: вперше за 10 років «Плюси» повернулися до лідерства по всіх комерційних аудиторіях, по великих містах і по країні. Зараз у нас інший план – стати бізнесом. А стати бізнесом за цієї шаленої конкуренції, існування великої кількості медійних груп, – безперечно, виклик. І тут доводиться змінювати середовище, – говорить генеральний директор «1+1 медіа» Олександр Ткаченко. – У цьому плані ми координуємо дії з колегами по індустрії. Приміром, було зроблено кроки в зону платної дистрибуції в кабелі, коли ми почали вперше отримувати кошти від кабельних мереж. У нас з колегами є певний план дій – сподіваюсь, що спільними зусиллями ми за рік-півтора зможемо його здійснити, аби, власне, повернути логіку в існування телевізійної індустрії. А це має бути логіка бізнесу в першу чергу».

«Протягом останніх трьох із половиною років люди з півострова дізнаються про Крим тільки негативні новини. Вони хочуть чути про своє буденне життя, людські історії. Я не говорю, що ми маємо вихваляти окупаційну владу Криму. Очевидно, що ні. Але говорити про цікавих, успішних кримських татар, про українських мешканців Криму – це конче потрібно зараз. Інакше люди підуть читати пропагандистські місцеві новини», - переконаний Алім Алієв, співзасновник ГО «Крим SOS».

Заступниця шеф-редактора «Детектор медіа», заступниця голови Наглядової ради Публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» Світлана Остапа у програмі «Реалії» на телеканалі «Буковина» розповіла про те, які зміни відбудуться у системі Суспільного мовлення України

«Я вам так скажу: дошли уже до конкретных инопланетян, до метеоритов, дошли до того, что Клепу чуть не кокнули, что герой мой один на всем земном шаре остался, – рассказал исполнитель роли Юрчика Юрий Ткач журналистам «Детектор медіа» во время съемок сериала.

Коли суспільство побачить, що ЗМІ мають вплив на ситуацію в країні, допомагають боротися з корупцією — довіра до них збільшиться, — переконана Світлана Остапа, заступниця шеф-редакторки порталу «Детектор медіа». Про це вона сказала під час ранкового ефіру на «5 каналі».

«Від того, як добре і як опрацьовано ми говоримо про Голокост, залежить, що наші діти та онуки читатимуть про події АТО, про досвід Євромайдану, про інші кризові речі, які переживає країна», - переконана Ірина Славінська, авторка та ведуча «Громадського радіо». Замислитися про важливість обговорення Голокосту, зокрема й шляхом дискусії у ЗМІ, журналістку змусив перегляд фільму режисера Ахтема Сеітаблаєва «Чужа молитва».

«Нам треба зриватися з насиджених місць. Коштів на придбання нової техніки не обіцяють. Всю стару апаратуру, яка тут є, треба знімати, і переносити на "Українське радіо"», – сказав «Відеотеці» заступник директора виконавчого (по радіомовленню) філії НСТУ «Київська регіональна дирекція» Григорій Южда.

«Від того, наскільки швидко буде прийнято зміни до закону, залежить, скільки місцевих ЗМІ буде збережено. Незважаючи на те, що видання, які вже встигли реформуватися, лякали припиненням діяльності, вони не дуже присіли по тиражах, і економічно нормально розвиваються. Проте, якщо деякі ЗМІ не встигнуть реформуватися до кінця 2018 року, то Мін'юст ліквідує їхню реєстрацію», — сказав начальник юридичного відділу Української асоціації медіа-бізнесу Олександр Дяченко під час комітетських слухань.

15 травня наглядова рада Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ) шляхом таємного голосування обрала шістьох членів правління НСТУ, запропонованих головою правління Зурабом Аласанією.

«Сьогодні о сьомій ранку мені подзвонили з однієї київської радіостанції, щоб дізнатися, що я думаю про Євробачення. І всі питання стосувалися лише дупи пранкера, котрий вистрибнув на сцену під час виступу Джамали. Нічого іншого радіостанцію не цікавило. По моєму, це дуже сумно. Якщо вже починати з цієї теми, то я б радив звернути увагу на пост у Фейсбуці Арсена Авакова, у якому міністр Внутрішніх справ підтверджує, що в ізоляторах України ґвалтують і це викликає у нього сміх», – обурюється Сергій Кейн, головний редактор музичного видання Comma.com.ua.

«На жаль, ці речі (безпека масових акцій 9 травня) не залежать від ЗМІ, журналістів, від лідерів публічної думки. Ці речі залежать від влади. Перед урядом стояв дуже простий вибір – заборонити через суд усі ці «шествия бессмертных полков» або дозволити те, що відбулось. У першому випадку, російське телебачення про нас би казало, що ми – нехороші. Проте, вони про нас це говорять вже багато років», – переконаний Олександр Михельсон, політичний оглядач.

«Частково цей фільм – оцінка процесу офіційного розслідування. В нас була однакова кількість часу, але різні повноваження. Є дуже багато речей, яких офіційне слідство недодивилося на відео, яке мали вони і ми. Ці речі, які нашій команді журналістів видаються важливими і які б могли просунути слідство, досі не були поширені офіційним розслідуванням. Чи говорить це про непрофесійність правоохоронців або навмисне замовчування деяких фактів? Ми не знаємо», - сказала Анна Бабінець, журналістка Нromadske.ua та одна з авторів фільму «Вбивство Павла» у коментарі для «Відеотеки» .

Як вижити, а бажано ще й залишитися цілим, не втратити цінні речі та зняти матеріал під час акції протесту. Рекомендації Сергія Каразія.

«Различные политические группы провоцируют общество на дискуссию, которая не ведет к главному – урегулированию конфликта на Востоке Украины. Часто журналисты становятся заложниками ситуации, таким образом, популизм из политики проникает в медиа», - говорит Алексей Мацука, журналист «Общественного ТВ Донбасса», один из организаторов Donbass Media Forum.

У чому головна особливість цьогорічної сцени «Євробачення»? Хто з команди найбільше втомлюється під час репетицій? Завдяки чому номери на конкурсі виглядатимуть так, ніби зняті у 3D? Відповіді на всі ці питання – у екскурсії сценою «Євробачення», котру для «Відеотеки» провів Роман Керик, заступник виконавчого директора - з технічних питань Дирекції «Євробачення».

Якою є найбільша проблема українських мас медіа? Чи потрібні спеціальні правила для журналістів під час війни? Над цими та іншими питаннями Микола Вересень розмірковує в інтерв’ю в межах спецпроекту «Детектора медіа» «Журналістика незалежної України: перші 25 років».