«Ни один из ресурсов, которые транслируют свой контент в интернет, не может рассчитывать на массовость, не пользуясь новостным агрегатором. А в новостном агрегаторе сидят люди, которые, судя по всему, работают по методичкам. Они могут убрать из ленты все то, что не отвечает «политике партии», могут не поставить вообще, могут спрятать вниз ленты – вашу информацию никто не увидит. Эта регуляторная функция все и решает. Цинизм в том, что сами ресурсы платят агрегатору и мирятся с такой цензурой. Потому что цифру посещений им все равно натянут, подержав подольше что-нибудь из области «убили-закопали». Кто конкретно регулирует этот процесс – вопрос вторичный. Но в существовании этого механизма я убеждаюсь ежедневно, анализируя новостную ленту и видя, что идет «на ура», а что отбрасывается в мусорник», – говорит журналист, главный редактор и соучредитель интернет-издания «Новий ПіК» Игорь Юрченко. – И добавляет: «Даже если меня позовут в какой-нибудь хороший проект, я уже не пойду. Я не хочу играть в эти странные, даже страшные игры».

«Всё сейчас полярно у нас в стране: люди делятся на сторонников русской весны и сторонников Украины. Первые выбирают СМИ явно пропагандистские для них, вторые выбирают пропагандистские ресурсы для себя. Мне кажется, задача качественной журналистики - давать ответы всем аудиториям, независимо от их политических взглядов», - уверен Алексей Мацука, журналист «Общественного ТВ Донбасса», один из организаторов Donbass Media Forum.

«У нас був план стати лідером, і минулого року ми це завдання виконали: вперше за 10 років «Плюси» повернулися до лідерства по всіх комерційних аудиторіях, по великих містах і по країні. Зараз у нас інший план – стати бізнесом. А стати бізнесом за цієї шаленої конкуренції, існування великої кількості медійних груп, – безперечно, виклик. І тут доводиться змінювати середовище, – говорить генеральний директор «1+1 медіа» Олександр Ткаченко. – У цьому плані ми координуємо дії з колегами по індустрії. Приміром, було зроблено кроки в зону платної дистрибуції в кабелі, коли ми почали вперше отримувати кошти від кабельних мереж. У нас з колегами є певний план дій – сподіваюсь, що спільними зусиллями ми за рік-півтора зможемо його здійснити, аби, власне, повернути логіку в існування телевізійної індустрії. А це має бути логіка бізнесу в першу чергу».

21 березня 2017 року Наглядова рада публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» на черговому засіданні оголосила кандидатів на вакантну посаду голови правління суспільного мовлення. На крісло очільника суспільного претендують вісім кандидатів. «Відеотека» пропонує глядачам ближче познайомитися з двома із них – Юрієм Дараганом, екс-генпродюсером сумського телеканалу СТС та Олександром Зиріним, телепродюсером, режисером і оглядачем.

Руководитель украинского «Интерфакса» — о работе информагентства в эпоху соцсетей, средней температуре по палате украинской журналистики, об убийствах Гонгадзе и Шеремета. Интервью в рамках спецпроекта «Журналистика независимой Украины: первые 25 лет».

21 березня 2017 року Наглядова рада публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» на черговому засіданні оголосила кандидатів на вакантну посаду голови правління суспільного мовлення. На крісло очільника суспільного претендують вісім кандидатів. «Відеотека» пропонує глядачам ближче познайомитися з двома із них - з Олександром Зоркою, віце-президентом НТКУ та Олександром Коваленком, начальником цеху електростанції НТКУ (НСТУ).

21 березня 2017 року Наглядова рада публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» на черговому засіданні оголосила кандидатів на вакантну посаду голови правління суспільного мовлення. На крісло очільника суспільного претендують вісім кандидатів. «Відеотека» пропонує глядачам ближче познайомитися поки що з двома з них – Зурабом Аласанією, колишнім генеральним директором НТКУ (2014-2016) та Романом Вибрановським - журналістом, керівником «Проекту комунікації реформ» Українського кризового медіа-центру.

Какой путь за 25 лет прошла украинская журналистика, в каком состоянии находится сейчас и какая у нее перспектива? Узнать ответы на эти вопросы – цель проекта, который стартует на портале Detector Media. Открывает проект Александр Швец, главный редактор газеты «Факты», который в этом году отметит два юбилея. Первая дата – 25 лет его главредовского опыта, вторая – 20-летие газеты «Факты».

«Брак розуміння того, в що ми вступаємо і яким чином ми це робимо, породжує велику хвилю тривоги у людей: як у прихильників, так і у опонентів. Прихильники бояться, що вони втратять певні можливості, опоненти - що їм доведеться підкорятися правилам, які для них чужі», - сказав Євген Глібовицький, експерт зі стратегій, партнер компанії Pro.mova під час конференції «Медіа за європейські зміни в Україні».

Вперше в історії України керівника телерадіокомпанії, 100 % акцій якої у власності держави, не призначатиме влада, а обиратимуть на конкурсі члени Наглядової ради публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України». Претенденти на посаду голови правління ПАТ НСТУ можуть подавати документи до 16 березня. На прес-конференції, 3 лютого 2017 року, члени Наглядової ради Тарас Шевченко,Тетяна Лебедєва та Олексій Панич розповіли про вимоги до ідеального кандидата на посаду голови НСТУ. Детальніше про умови конкурсу – дивіться у матеріалі «Відеотеки».

«Ми надаємо комерційні послуги. Ми продаємо свої шоу, одного разу ми навіть продюсували музику. Потім реінвестуємо отримані гроші на підтримку свого мовлення для того, щоб мінімізувати витрати суспільних коштів», - говорить Нікола Калігіоре, менеджер міжнародних відносин суспільного італійського мовника RAI.

«У Німеччині є закон, який карає за перекручування фактів, пов’язаних з Голокостом. Законодавством також передбачена кримінальна відповідальність за поширення неправдивої інформації, такої, що ображає честь та гідність людини, її релігійні, етнічні почуття. На превеликий жаль, наші суди та правоохоронні органи не вважають подібні випадки своєю сферою відповідальності», говорить Андрій Юраш, директор департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури. Про необхідність відповідальності за порушення прав нацменшин та релігійних спільнот, а також про те, чи дотримуються журналісти етики у матеріалах, що стосуються релігійної та етнічної тематик – у інтерв’ю Андрія Юраша «Відеотеці».

У Верховній Раді зареєстровані три законопроекти про мову, які передбачають майже повну українізацію телевізійного та радійного ефіру, преси, книговидання, кінематографа та реклами. Про те, як документи можуть вплинути на роботу ЗМІ, які санкції чекають на медіа у разі невиконання законів та про те, чи зможуть усі мовники виконувати окремі положення законопроектів – в інтерв’ю «Відеотеки» з медіаюристом Інституту медіа права (Центр демократії та верховенства права) Ігорем Розкладаєм.

Перший етап реформування державних та регіональних ЗМІ, який відповідно до закону має закінчитися 2016 року - не відбувся, - переконаний Олександр Дяченко, керівник юридичного відділу Української асоціації медіа бізнесу.

«Художники работают с другим языком. Мы наконец-то ушли от поэтического кино, с которым никто лучше Параджанова, Ильенко и Осыки не справлялся. Режиссеры перестали лезть в прошлое и конструировать какие-то мифы. Они снимают о жизни – короткие документы о том, как люди живут сейчас», - поделился своими впечатлениями о новых тенденциях в украинском кино член жюри фестиваля «Молодость» Андрей Алферов. Чем фестиваль удивил кинокритиков и членов жюри в этом году - в блиц-опросе «Видеотеки».

Протягом останньої, четвертої сесії восьмого скликання Верховної Ради України для висвітлення роботи народних депутатів акредитувалися майже 500 представників ЗМІ. Загалом же зареєстрованих медійників у парламенті – понад чотири тисячі. Багато з них досі жодного разу не опублікували матеріали про діяльність законодавчого органу. Водночас особливість вітчизняного законодавства не дає можливості позбавити їх права працювати в парламенті.

«Самая большая проблема, которая есть сейчас на территории неоккупированной Луганской области, – это то, что у нас не осталось ни одной типографии. Мы тиражируемся в Харьковской области. На доставку уходят практически сутки. Это самый нелепый показатель, на который мы никак не можем повлиять», - рассказывает о трудностях, с которыми столкнулась «Телегазета» (Старобельск, Луганская область) ее издатель Дмитрий Климанов. По словам медиаменеджера, издание приносит прибыль. О том, как газете удается быть рентабельной на фоне войны и сложной экономической ситуации, - в интервью Дмитрия Климанова «Видеотеке».