Практически все луганские СМИ, кроме тех, которые сотрудничают с ЛНР, покинули оккупированные территории. Их нишу заняли малопрофессиональные новые сайты, которые публиковали фейковые новости, пользовавшиеся спросом в целом по Украине. В лучшем случае информация таких порталов основывалась на постах из соцсетей. В результате деятельности подобных порталов жители Луганской области перестали доверять украинским СМИ, - объясняет Сергей Сакадынский, луганский журналист, главный редактор сайта «Политика 2.0»

В беседе с журналистом "Телекритики" известный кинорежиссер напоминает: то, что зрители увидели в его картине "Майдан",- это все равно не тот фильм, который он снимал. И по-другому быть не может.

На відміну від Третього Рейху Кремль де-юре не має власного міністерства пропаганди. Але де-факто державна медійна машина в Росії працює за тією ж моделлю, що й відомство Йозефа Геббельса, стверджує керівник Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

"Я нікому не кажу, за кого голосувати, то неправильно. Я кажу: головне - підіть на вибори і проголосуйте. То є набагато краще по впливу на Путіна, ніж кричати "Путін - х**ло",- запевняє українців кореспондент телеканалу "УТ-Торонто".

Журналістка 5-го каналу і фотограф «Коммерсанта» розповіли подробиці побиття молодиками та про роль правоохоронців

Фотокореспондент LB.ua - про самоцензуру, документалістику і Соню Кошкіну в бігах.

Журналисты LB.ua, опасаясь преследований, покинули свою редакцию, но продолжают работать и убеждены, что решение ситуации зависит от первых лиц страны.

Колись популярний телеведучий не планує повертатися у кадр, але досі користується бонусами, які заробив під час роботи у прямому ефірі.

Відомий український журналіст іронізує над спробою політичних активістів наслати на нього церковне прокляття за книжку.

"Мир наизнанку". В продолжении разговора с автором программы "1+1" - о том, как делают самую интересную программу о путешествиях.

«У нас був план стати лідером, і минулого року ми це завдання виконали: вперше за 10 років «Плюси» повернулися до лідерства по всіх комерційних аудиторіях, по великих містах і по країні. Зараз у нас інший план – стати бізнесом. А стати бізнесом за цієї шаленої конкуренції, існування великої кількості медійних груп, – безперечно, виклик. І тут доводиться змінювати середовище, – говорить генеральний директор «1+1 медіа» Олександр Ткаченко. – У цьому плані ми координуємо дії з колегами по індустрії. Приміром, було зроблено кроки в зону платної дистрибуції в кабелі, коли ми почали вперше отримувати кошти від кабельних мереж. У нас з колегами є певний план дій – сподіваюсь, що спільними зусиллями ми за рік-півтора зможемо його здійснити, аби, власне, повернути логіку в існування телевізійної індустрії. А це має бути логіка бізнесу в першу чергу».

«В Україні є свої "двохсоті" – люди, які фізично живі, але ментально, для України, вже мертві. Про них можна забути, змінити свідомість - майже нереально. Усі зусилля представників держави та медіа мають бути направлені на "трьохсотих", тобто, поранених, а також на дітей та підлітків», - переконаний Олександр Бондаренко, кандидат філологічних наук, експерт із гібридної війни та мови ворожнечі.

«Чи потрібно на час військових дій в країні вводити спеціальні правила для журналістів? «Ні. Має бути змагання. Чиновники і влада мають не пускати, а журналісти мають прориватися. Така доля усіх журналістів. Яка надія чиновників? Щоб не було журналістів як класу. Щоб не було незручних запитань, щоб не було підстав для знущань над чиновниками у ЗМІ… Але під час війни ситуація загострюється. Ідеал військового чиновника – взагалі журналістів зупиняти за 100 км від лінії фронту. Але якщо журналіст зайшов на заборонену територію, він робитиме свою справу. І треба розуміти: якщо він потрапляє туди, куди не можна потрапити, то не несе відповідальності ніякої. У цьому завжди винен чиновник: не закрив шпарину», – говорить Микола Вересень, журналіст, теле- і радіоведучий.

21 березня 2017 року Наглядова рада публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» на черговому засіданні оголосила кандидатів на вакантну посаду голови правління суспільного мовлення. На крісло очільника суспільного претендують вісім кандидатів. «Відеотека» пропонує глядачам ближче познайомитися з двома із них – з Олегом Наливайком, головою Держкомтелерадіо з 2014 року і дотепер та Мареком Сіерантом, громадянином Польщі, фрілансером, спецкореспондентом на TV Republika і TV Polsat.

«У Німеччині є закон, який карає за перекручування фактів, пов’язаних з Голокостом. Законодавством також передбачена кримінальна відповідальність за поширення неправдивої інформації, такої, що ображає честь та гідність людини, її релігійні, етнічні почуття. На превеликий жаль, наші суди та правоохоронні органи не вважають подібні випадки своєю сферою відповідальності», говорить Андрій Юраш, директор департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури. Про необхідність відповідальності за порушення прав нацменшин та релігійних спільнот, а також про те, чи дотримуються журналісти етики у матеріалах, що стосуються релігійної та етнічної тематик – у інтерв’ю Андрія Юраша «Відеотеці».

«Через якісь політичні міркування розгляд законопроекту був призупинений, і, по суті, не просувається. Ним не цікавляться депутати, навіть ті, котрі його вносили. Або ж цікавляться, але недостатньо для того, щоб його поставили до порядку денного», - так Дмитро Котляр, медіаексперт та один з ініціаторів законопроекту прокоментував процес ухвалення закону про доступ до публічної інформації. Про це він розповів під час Міжнародної конференції «RTI: Відзначення 250-ї річниці права на інформацію та подальше зміцнення всіх національних систем країн Східного партнерства». Більше про долю законопроекту та про перспективи законодавчого захисту викривачів – у коментарі Дмитра Котляра «Відеотеці».

«Самая большая проблема, которая есть сейчас на территории неоккупированной Луганской области, – это то, что у нас не осталось ни одной типографии. Мы тиражируемся в Харьковской области. На доставку уходят практически сутки. Это самый нелепый показатель, на который мы никак не можем повлиять», - рассказывает о трудностях, с которыми столкнулась «Телегазета» (Старобельск, Луганская область) ее издатель Дмитрий Климанов. По словам медиаменеджера, издание приносит прибыль. О том, как газете удается быть рентабельной на фоне войны и сложной экономической ситуации, - в интервью Дмитрия Климанова «Видеотеке».