Какой путь за 25 лет прошла украинская журналистика, в каком состоянии находится сейчас и какая у нее перспектива? Узнать ответы на эти вопросы – цель проекта, который стартует на портале Detector Media. Открывает проект Александр Швец, главный редактор газеты «Факты», который в этом году отметит два юбилея. Первая дата – 25 лет его главредовского опыта, вторая – 20-летие газеты «Факты».

«Брак розуміння того, в що ми вступаємо і яким чином ми це робимо, породжує велику хвилю тривоги у людей: як у прихильників, так і у опонентів. Прихильники бояться, що вони втратять певні можливості, опоненти - що їм доведеться підкорятися правилам, які для них чужі», - сказав Євген Глібовицький, експерт зі стратегій, партнер компанії Pro.mova під час конференції «Медіа за європейські зміни в Україні».

Вперше в історії України керівника телерадіокомпанії, 100 % акцій якої у власності держави, не призначатиме влада, а обиратимуть на конкурсі члени Наглядової ради публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України». Претенденти на посаду голови правління ПАТ НСТУ можуть подавати документи до 16 березня. На прес-конференції, 3 лютого 2017 року, члени Наглядової ради Тарас Шевченко,Тетяна Лебедєва та Олексій Панич розповіли про вимоги до ідеального кандидата на посаду голови НСТУ. Детальніше про умови конкурсу – дивіться у матеріалі «Відеотеки».

«Ми надаємо комерційні послуги. Ми продаємо свої шоу, одного разу ми навіть продюсували музику. Потім реінвестуємо отримані гроші на підтримку свого мовлення для того, щоб мінімізувати витрати суспільних коштів», - говорить Нікола Калігіоре, менеджер міжнародних відносин суспільного італійського мовника RAI.

«У Німеччині є закон, який карає за перекручування фактів, пов’язаних з Голокостом. Законодавством також передбачена кримінальна відповідальність за поширення неправдивої інформації, такої, що ображає честь та гідність людини, її релігійні, етнічні почуття. На превеликий жаль, наші суди та правоохоронні органи не вважають подібні випадки своєю сферою відповідальності», говорить Андрій Юраш, директор департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури. Про необхідність відповідальності за порушення прав нацменшин та релігійних спільнот, а також про те, чи дотримуються журналісти етики у матеріалах, що стосуються релігійної та етнічної тематик – у інтерв’ю Андрія Юраша «Відеотеці».

У Верховній Раді зареєстровані три законопроекти про мову, які передбачають майже повну українізацію телевізійного та радійного ефіру, преси, книговидання, кінематографа та реклами. Про те, як документи можуть вплинути на роботу ЗМІ, які санкції чекають на медіа у разі невиконання законів та про те, чи зможуть усі мовники виконувати окремі положення законопроектів – в інтерв’ю «Відеотеки» з медіаюристом Інституту медіа права (Центр демократії та верховенства права) Ігорем Розкладаєм.

Перший етап реформування державних та регіональних ЗМІ, який відповідно до закону має закінчитися 2016 року - не відбувся, - переконаний Олександр Дяченко, керівник юридичного відділу Української асоціації медіа бізнесу.

«Є тенденція до зацікавлення українського глядача вітчизняним кіно. Головне - робити цікаві фільми, глядачі будуть їх дивитися, бо їм цікаво побачити самих себе на екрані», - говорить про перспективи українського кіно режисер Аркадій Непиталюк. Його короткометражна стрічка «Кров’янка» стала найкращою у національному конкурсі фестивалю «Молодість». Про враження від перемоги та повнометражний дебют режисера, котрий вже знаходиться на стадії постпродакшну, Непталюк розповів «Відеотеці» в інтерв’ю

«Художники работают с другим языком. Мы наконец-то ушли от поэтического кино, с которым никто лучше Параджанова, Ильенко и Осыки не справлялся. Режиссеры перестали лезть в прошлое и конструировать какие-то мифы. Они снимают о жизни – короткие документы о том, как люди живут сейчас», - поделился своими впечатлениями о новых тенденциях в украинском кино член жюри фестиваля «Молодость» Андрей Алферов. Чем фестиваль удивил кинокритиков и членов жюри в этом году - в блиц-опросе «Видеотеки».

«Через якісь політичні міркування розгляд законопроекту був призупинений, і, по суті, не просувається. Ним не цікавляться депутати, навіть ті, котрі його вносили. Або ж цікавляться, але недостатньо для того, щоб його поставили до порядку денного», - так Дмитро Котляр, медіаексперт та один з ініціаторів законопроекту прокоментував процес ухвалення закону про доступ до публічної інформації. Про це він розповів під час Міжнародної конференції «RTI: Відзначення 250-ї річниці права на інформацію та подальше зміцнення всіх національних систем країн Східного партнерства». Більше про долю законопроекту та про перспективи законодавчого захисту викривачів – у коментарі Дмитра Котляра «Відеотеці».

«Деякі країни завжди були прозорими. Позаяк інші, наприклад, із тоталітарним минулим, або з специфічними уявленнями про керування державою, не мають цих традицій відкритості. Державні органи, політиків лякає вже сам запит на інформацію. Навіть, якщо ми говоримо про такі прості речі, як зарплатні. Ми мусимо провести багато навчань для працівників публічного сектору, політиків, щоб навчити їх сприймати запити не як загрозу, а як нормальний компонент демократії», - переконаний Джоан Барата, міжнародний експерт із свободи слова. Про це він розповів під час Міжнародної конференції «RTI: Відзначення 250-ї річниці права на інформацію та подальше зміцнення всіх національних систем країн Східного партнерства». Більше про вплив тоталітарного минулого на доступ до публічної інформації, а також про те, чому часто простого ухвалення відповідного закону недостатньо для прозорості владних інституцій, - у бліц-опитуванні експертів зі свободи медіа.

«Загальна практика все ж є такою: всі дані є відкритими і держава має приймати індивідуальні рішення щодо окремих частин інформації, які є засекреченими з певних причин. І держава має пояснювати причини закриття даних, в тому числі – у суді, якщо у цьому буде потреба», - розповідає про особливості доступу до даних у Швеції посол цієї держави в Україні Мартін Хаґстрьом. Про це пан посол розповів під час Міжнародної конференції «RTI: Відзначення 250-ї річниці права на інформацію та подальше зміцнення всіх національних систем країн Східного партнерства». Про випадки, у яких держава таки має право засекречувати інформацію та «Експрессен»-тест, котрий використовується при прийнятті рішення щодо відкриття даних – у інтерв’ю Мартіна Хаґстрьома «Відеотеці».

Протягом останньої, четвертої сесії восьмого скликання Верховної Ради України для висвітлення роботи народних депутатів акредитувалися майже 500 представників ЗМІ. Загалом же зареєстрованих медійників у парламенті – понад чотири тисячі. Багато з них досі жодного разу не опублікували матеріали про діяльність законодавчого органу. Водночас особливість вітчизняного законодавства не дає можливості позбавити їх права працювати в парламенті.

«Самая большая проблема, которая есть сейчас на территории неоккупированной Луганской области, – это то, что у нас не осталось ни одной типографии. Мы тиражируемся в Харьковской области. На доставку уходят практически сутки. Это самый нелепый показатель, на который мы никак не можем повлиять», - рассказывает о трудностях, с которыми столкнулась «Телегазета» (Старобельск, Луганская область) ее издатель Дмитрий Климанов. По словам медиаменеджера, издание приносит прибыль. О том, как газете удается быть рентабельной на фоне войны и сложной экономической ситуации, - в интервью Дмитрия Климанова «Видеотеке».

«Когда со стороны Новоазовска пошли российские танки, многих это испугало. Из Мариуполя выехало примерно 30 тысяч человек. Среди них – наши подписчики, предприниматели, средний и малый бизнес. По рекламе мы потеряли более 60 процентов», – рассказывает о проблемах, с которыми столкнулась газета «Приазовский рабочий» (Мариуполь) ее директор – главный редактор Николай Токарский. «Видеотека» поговорила с медиаменеджером о сокращениях числа выпусков газеты, штата, новых тарифах «Укрпочты», отношениях с холдингом «Сегодня мультимедиа», а также о том, как издание пытается уменьшить издержки за счет экономии на отоплении.

“Украинский рынок интернет-рекламы плохо мониторится, он непрозрачен. Это значит, что большие бюджеты международных компаний к нам не доходят. Исследовательские инструменты для понимания конкурентной активности очень несовершенны. Если бы мы имели что-то похожее на MarkData в интернете, то могли бы намного быстрее расшевелить рынок и развиваться еще быстрее”, - уверена Настя Байдаченко, CEO AdPro.

«Якщо журналіст дає рецепт, то він припиняє бути журналістом. Так само, як і психолог. Але журналісти можуть ставити нові питання суспільству», – розповідає психолог та миротворець Ірина Брунова-Калісецька. Про те, які нові питання суспільству можуть ставити медіа, аби долучитися до діалогу і примирення у конфліктному суспільстві, – в інтерв’ю ВідеоТеки.