«Брак розуміння того, в що ми вступаємо і яким чином ми це робимо, породжує велику хвилю тривоги у людей: як у прихильників, так і у опонентів. Прихильники бояться, що вони втратять певні можливості, опоненти - що їм доведеться підкорятися правилам, які для них чужі», - сказав Євген Глібовицький, експерт зі стратегій, партнер компанії Pro.mova під час конференції «Медіа за європейські зміни в Україні».

16 лютого на засіданні Нацради планувався розгляд заяви про продовження строку дії ліцензії київського «Радио Вести». Під стінами регулятора зібралося два мітинги прихильників непродовження дозволу на мовлення. Сподівання активістів та плани членів Нацради зруйнувала несподівана ухвала Франківського районного суду міста Львова, яка заблокувала розгляд регулятором заяви «Радио Вести» про продовження строку дії ліцензії. Як на це реагували в Нацраді - дивіться в репортажі «Відеотеки».

Вперше в історії України керівника телерадіокомпанії, 100 % акцій якої у власності держави, не призначатиме влада, а обиратимуть на конкурсі члени Наглядової ради публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України». Претенденти на посаду голови правління ПАТ НСТУ можуть подавати документи до 16 березня. На прес-конференції, 3 лютого 2017 року, члени Наглядової ради Тарас Шевченко,Тетяна Лебедєва та Олексій Панич розповіли про вимоги до ідеального кандидата на посаду голови НСТУ. Детальніше про умови конкурсу – дивіться у матеріалі «Відеотеки».

«Ми надаємо комерційні послуги. Ми продаємо свої шоу, одного разу ми навіть продюсували музику. Потім реінвестуємо отримані гроші на підтримку свого мовлення для того, щоб мінімізувати витрати суспільних коштів», - говорить Нікола Калігіоре, менеджер міжнародних відносин суспільного італійського мовника RAI.

У Верховній Раді зареєстровані три законопроекти про мову, які передбачають майже повну українізацію телевізійного та радійного ефіру, преси, книговидання, кінематографа та реклами. Про те, як документи можуть вплинути на роботу ЗМІ, які санкції чекають на медіа у разі невиконання законів та про те, чи зможуть усі мовники виконувати окремі положення законопроектів – в інтерв’ю «Відеотеки» з медіаюристом Інституту медіа права (Центр демократії та верховенства права) Ігорем Розкладаєм.

Одной из самых обсуждаемых украинских тем на этой неделе стал языковой вопрос. Депутаты Верховной Рады, будто соревнуясь друг с другом, подготовили сразу три законопроекта. Все они предполагают серьезные шаги по украинизации. Об особенностях законопроектов, а также том, как они могут повлиять на работу СМИ и телевидения - в интервью Галины Петренко, шеф-редактора издания «Детектор медиа» "Громадскому".

«Публічним людям варто розуміти, що їхню сторінку розглядають детально. Те, що вони скажуть, буде ретрансльовано в ЗМІ. Відповідно, варто ставитися до своєї сторінки так, як раніше ставилися до прес-служб», - сказав головний редактор сайту UaReview Роман Голубовський під час дискусії «Павутина соцмереж: хто павук, а хто жертва?», котра відбулася 23 січня MediaHub.

«Цього замало, коли ми від дати до дати згадуємо про те, що робиться в Криму, які утиски відчувають кримські татари та проукраїнськи налаштовані громадяни зі сторони окупаційної влади. Деякі медіа опікуються цієї темою, але, на жаль, не центральні канали», - говорить режисер та актор Ахтем Сеітаблаєв

Наталья Лигачева, шеф-редактор «Детектора медиа», дала интервью журналистке «Громадского на русском» Ксении Турковой

Святкові ефіри «UA:Першого» складуть два розважальні шоу: доросле – «Карнавальна феєрія», яку показуватимуть 31 грудня, та дитяче – його транслюватимуть 1 січня. «31 грудня новорічний ефір заповнять співаки старшого покоління - народні артисти України Надія Шестак, Наталія Бучинська, Віктор Павлік, Олександр Пономарьов, Алла Кудлай», – розповів під час зйомок шоу в Національній опері України Владислав Багінський, директор музичних програм Національної телекомпанії України.

«Художники работают с другим языком. Мы наконец-то ушли от поэтического кино, с которым никто лучше Параджанова, Ильенко и Осыки не справлялся. Режиссеры перестали лезть в прошлое и конструировать какие-то мифы. Они снимают о жизни – короткие документы о том, как люди живут сейчас», - поделился своими впечатлениями о новых тенденциях в украинском кино член жюри фестиваля «Молодость» Андрей Алферов. Чем фестиваль удивил кинокритиков и членов жюри в этом году - в блиц-опросе «Видеотеки».

«Ми маємо дуже слабкий сигнал, якщо ви захочете послухати державне радіо, або першу програму Українського радіо на мобільному пристрої, в машині – ви їх не почуєте», - стверджує Генадій Степаненко, директор програм радіомовлення Одеської філії НТКУ. Позаяк, на думку Степаненка, в умовах інформаційної війни з Росією у прикордонних районах має бути більше українського мовлення.

«Закон з доступу до інформації – це ціла історія, найбільша революція в урядуванні за всі часи. Це робота для одного чи навіть кількох поколінь, поки ця система запрацює. Я б не був занадто критичним щодо поганих практик і ставлення, бо ми маємо справу з великими змінами», - заспокоює своїх українських колег, котрі сподіваються на швидке покращення ситуації з доступом до інформації, доктор Девід Голдберг, адвокат з питань прав доступу до даних.

«Деякі країни завжди були прозорими. Позаяк інші, наприклад, із тоталітарним минулим, або з специфічними уявленнями про керування державою, не мають цих традицій відкритості. Державні органи, політиків лякає вже сам запит на інформацію. Навіть, якщо ми говоримо про такі прості речі, як зарплатні. Ми мусимо провести багато навчань для працівників публічного сектору, політиків, щоб навчити їх сприймати запити не як загрозу, а як нормальний компонент демократії», - переконаний Джоан Барата, міжнародний експерт із свободи слова. Про це він розповів під час Міжнародної конференції «RTI: Відзначення 250-ї річниці права на інформацію та подальше зміцнення всіх національних систем країн Східного партнерства». Більше про вплив тоталітарного минулого на доступ до публічної інформації, а також про те, чому часто простого ухвалення відповідного закону недостатньо для прозорості владних інституцій, - у бліц-опитуванні експертів зі свободи медіа.

Восьмого вересня кінотеатру «Жовтень» виповнилося 85 років. Під час святкування відбулася презентація фотоальбому «"Жовтню"-85» і проекту «Кінопанорама нового українського кіно»

«Свободная продажа огнестрельного оружия и жесткие тюремные сроки для тех, кто применит его для разбоя. Это то, что уже сегодня может спасти Украину от оккупации», - уверен тележурналист Игорь Колтунов.

Чим живе Тернопільська філія НТКУ? Як у телерадіокомпанії проходить реформа Суспільного мовлення? Чи відповідає рівень роботи журналістів новим вимогам? Наскільки вдається бути об’єктивними в маленькому місті, де всі про всіх знають? Про це – в інтерв’ю «Відеотеці» розповіли директор творчо-виробничого об’єднання телепрограм Тернопільської філії НТКУ Лариса Михальська та редактор Тернопільського обласного радіо Наталія Червак.