"Відеотека" поцікавилася у медіаекспертів, як українські ЗМІ дотримувалися журналістських стандартів під час парламентської виборчої кампанії. Про те, чим ця кампанія відрізнялась від попередньої президентської, хто найбільше джинсував, які зміни на краще дивіться у нашому відео

Замість впровадження нових заборон у сфері медіа державі достатньо якісніше виконувати свою функцію, вважає юрист Української асоціації видавців періодичної преси. Не менш важливим у боротьбі з прихованою рекламою є саморегуляція самих медійників.

Понищені глядацькі зали, ​затоплений ​після пожежників ​буфет​. На ранок після нічної пожежі у кінотеатрі ​все ще тривали роботи ​із ліквідації ​вогню.​ Втім, біля постраждалого від варварів ​"Жовтню" - звичайне життя...

Тарас Березовець, Кость Бондаренко і Володимир Фесенко про те, чи є пряма залежність між тим, що люди дивляться і за кого голосують, чи досі телебачення є найвпливовим видом медіа, наскільки ефективно передвиборчі технології впливають на аудиторію Фейсбуку

В період передвиборчої агітації Нацрада не має повноважень, які потрібні, аби ефективно контролювати наявність прихованих замовних матеріалів у ЗМІ. У цій ситуації перша заступниця Національної ради з питань телебачення та радіомовлення покладає сподівання на сумління журналістів та вплив громадськості.

Питання про те, як здолати "джинсу" у ЗМІ деякі експерти вважають риторичним і ставляться до цього зі скепсисом. Частина фахівців вважає, що для цього потрібно штрафувати медіа, які подають замовні матеріали. А політолог Володимир Фесенко каже, що «подолати джинсу можна лише подолавши корупцію, тіньову економіку та тіньову політику». Із ним про те, чи можлива українська журналістика без джинси розмірковують також Кость Бондаренко і Тарас Березовець.

Українці вже звикли до компромату і сприймають це явище як ознаку чергової виборчої кампанії, вважають експерти. Але чи справді внаслідок війни компроматів одні політики втрачають рейтинг, а інші набувають? Своїми міркуваннями щодо цього діляться Кость Бондаренко, Тарас Березовець та Володимир Фесенко.

13 жовтня на Першому національному стартують «Національні дебати», в яких братимуть участь 28 партій з 29-ти. КПУ відмовилась від участі, але письмової відмови організатори так і не дочекались.​ Тим часом після гарячих дебатів на каналі​ вирішили: ведучі передвиборчого проекту спілкуватимуться із гостями двома мовами: Мирослава Гонгадзе - українською, Зураб Аласанія - російською.

Але Європа бачить, хто у цьому конфлікті не поважає цінності, запевняє генсекретар Міжнародної асоціації прес-клубів.

Європейські експерти вважають: перешкоджання російським ЗМІ ​в Україні ​суперечить стандартам свободи слова, боротися із пропагандою з боку Росії треба не шляхом заборон, а за допомогою правди. З точки зору деяких українських медіа-експертів, така думка їхніх колег з Європи - наслідок того, що останні все ще недооцінюють вплив російських ЗМІ не лише на Україну, але й на європейський інформаційний простір.

Український уряд ​- перед дилемою: держава має реагувати на російську агресію та здійснювати контрпропаганду​ і в​ той же час​ розбудовувати демократичне суспільство. Як це зробити, коли 90% ​вітчизняних ​медіа належать приватним власникам, ​котрі​ не завжди готові зайняти патріотичну позицію, розмірковує віце-прем​'​єр міністр з гуманітарних питань.

​Даже самая хорошая власть рано или поздно захочет иметь влияние на редакционную политику общественного вещания. Задача независимого вещателя – сопротивляться такому влиянию, считает генеральный директор Национальной телерадиокомпании Литвы. В своём выступлении он рассказывает об опыте литовского общественного вещателя, его конфликтах с властями и новом законе, который гарантирует ему стабильный бюджет.

​План процесу обрання Наглядової ради суспільного мовлення може бути чудовим, але ​є небезпека, що він так і залишиться на папері, вважає ​с​півзасновниця ГО «Центр UA». На її думку, члени Нацради не врахували ризики, з якими вони можуть зіштовхнутися​,​ і не продумали, як на них реагувати.

​Склад наглядової ради ​майбутнього суспільного мовника ​може зіграти вирішальну роль у ​його ​роботі​, тому важливим є громадський контроль над виборами до неї, вважа​є​ ​голова Громадської ради при Нацраді Павло Моісеєв. Національна рада пропонує створити експертну раду, яка «фільтруватиме» ​обрання членів наглядової ради.

Як політики, котрі донедавна раз за разом відмовлялись голосувати за створення суспільного телебачення, зможуть сьогодні сприяти його розвитку? Незалежний медіа-експерт Євген Глібовицький про замовчувані питання щодо суспільного мовлення в Україні.

Створити суспільне мовлення в Україні буде нелегко, адже у нашій журналістиці ще не було досвіду існування незалежного мовника, вважає Інгрід Делтенре. Також складнощі можуть виникнути з об’єднанням регіонального та радіомовлення, каналу «Культура» тощо в одну компанію.

​Запуску і успішному ​розвитку суспільного мовлення ​в Україні ​можуть стати на заваді фінансові труднощі. На цьому наголошує заступниця гендиректора НТКУ. Борг ​державного телеканалу та недостатнє фінансування з бюджету - головні питання, які потрібно вирішити найближчим часом.