Тарас Березовець, Кость Бондаренко і Володимир Фесенко про те, чи є пряма залежність між тим, що люди дивляться і за кого голосують, чи досі телебачення є найвпливовим видом медіа, наскільки ефективно передвиборчі технології впливають на аудиторію Фейсбуку

В період передвиборчої агітації Нацрада не має повноважень, які потрібні, аби ефективно контролювати наявність прихованих замовних матеріалів у ЗМІ. У цій ситуації перша заступниця Національної ради з питань телебачення та радіомовлення покладає сподівання на сумління журналістів та вплив громадськості.

Питання про те, як здолати "джинсу" у ЗМІ деякі експерти вважають риторичним і ставляться до цього зі скепсисом. Частина фахівців вважає, що для цього потрібно штрафувати медіа, які подають замовні матеріали. А політолог Володимир Фесенко каже, що «подолати джинсу можна лише подолавши корупцію, тіньову економіку та тіньову політику». Із ним про те, чи можлива українська журналістика без джинси розмірковують також Кость Бондаренко і Тарас Березовець.

Українці вже звикли до компромату і сприймають це явище як ознаку чергової виборчої кампанії, вважають експерти. Але чи справді внаслідок війни компроматів одні політики втрачають рейтинг, а інші набувають? Своїми міркуваннями щодо цього діляться Кость Бондаренко, Тарас Березовець та Володимир Фесенко.

13 жовтня на Першому національному стартують «Національні дебати», в яких братимуть участь 28 партій з 29-ти. КПУ відмовилась від участі, але письмової відмови організатори так і не дочекались.​ Тим часом після гарячих дебатів на каналі​ вирішили: ведучі передвиборчого проекту спілкуватимуться із гостями двома мовами: Мирослава Гонгадзе - українською, Зураб Аласанія - російською.

Але Європа бачить, хто у цьому конфлікті не поважає цінності, запевняє генсекретар Міжнародної асоціації прес-клубів.

Європейські експерти вважають: перешкоджання російським ЗМІ ​в Україні ​суперечить стандартам свободи слова, боротися із пропагандою з боку Росії треба не шляхом заборон, а за допомогою правди. З точки зору деяких українських медіа-експертів, така думка їхніх колег з Європи - наслідок того, що останні все ще недооцінюють вплив російських ЗМІ не лише на Україну, але й на європейський інформаційний простір.

Український уряд ​- перед дилемою: держава має реагувати на російську агресію та здійснювати контрпропаганду​ і в​ той же час​ розбудовувати демократичне суспільство. Як це зробити, коли 90% ​вітчизняних ​медіа належать приватним власникам, ​котрі​ не завжди готові зайняти патріотичну позицію, розмірковує віце-прем​'​єр міністр з гуманітарних питань.

​Даже самая хорошая власть рано или поздно захочет иметь влияние на редакционную политику общественного вещания. Задача независимого вещателя – сопротивляться такому влиянию, считает генеральный директор Национальной телерадиокомпании Литвы. В своём выступлении он рассказывает об опыте литовского общественного вещателя, его конфликтах с властями и новом законе, который гарантирует ему стабильный бюджет.

​План процесу обрання Наглядової ради суспільного мовлення може бути чудовим, але ​є небезпека, що він так і залишиться на папері, вважає ​с​півзасновниця ГО «Центр UA». На її думку, члени Нацради не врахували ризики, з якими вони можуть зіштовхнутися​,​ і не продумали, як на них реагувати.

​Склад наглядової ради ​майбутнього суспільного мовника ​може зіграти вирішальну роль у ​його ​роботі​, тому важливим є громадський контроль над виборами до неї, вважа​є​ ​голова Громадської ради при Нацраді Павло Моісеєв. Національна рада пропонує створити експертну раду, яка «фільтруватиме» ​обрання членів наглядової ради.

Як політики, котрі донедавна раз за разом відмовлялись голосувати за створення суспільного телебачення, зможуть сьогодні сприяти його розвитку? Незалежний медіа-експерт Євген Глібовицький про замовчувані питання щодо суспільного мовлення в Україні.

Створити суспільне мовлення в Україні буде нелегко, адже у нашій журналістиці ще не було досвіду існування незалежного мовника, вважає Інгрід Делтенре. Також складнощі можуть виникнути з об’єднанням регіонального та радіомовлення, каналу «Культура» тощо в одну компанію.

​Запуску і успішному ​розвитку суспільного мовлення ​в Україні ​можуть стати на заваді фінансові труднощі. На цьому наголошує заступниця гендиректора НТКУ. Борг ​державного телеканалу та недостатнє фінансування з бюджету - головні питання, які потрібно вирішити найближчим часом.

​Для того, чтобы Закон ​"Про общественное вещание​"​ был максимально действенным, в него нужно внести ряд правок​, ​считает замглавы ​Г​оскомитета по вопросам телевидения и радиовещания Дмитрий Кравченко.

У час, коли проти України ведеться інформаційна війна, не можна зволікати зі створенням суспільного мовника, який задаватиме високі стандарти для медіаринку, вважає юрит Інституту медіаправа. Розмови про кращу форму власності для нового мовника ведуться от уже 14 років, і настав час вибрати найоптимальніший варіант, який можна буде втілити найближчим часом.

Переживши полон у так званій ЛНР, журналістка Громадського ТБ радить колегам, які можуть потрапити в аналогічні обставини, не брехати, не викручуватись і поводитись спокійно. Будь-які спроби обдурити сепаратистів або приховати частину правди про себе можуть призвести до трагічних наслідків.