«Київ нас не чує», «Ніхто нам не пояснює концепцію суспільного мовлення», «нам складно працювати якісно, коли платять копійки» – такі думки не раз лунали від представників філій НТКУ (колишніх ОДТРК). Щоб почути про проблеми під час переходу на суспільне мовлення в областях та обговорити наступні кроки реформи, громадська організація «Детектор медіа» 25 липня провела засідання за круглим столом у Тернополі на тему «Очікування від Суспільного мовлення в регіонах». Найцікавіші репліки учасників обговорення – у матеріалі «ВідеоТеки».

Протягом останньої, четвертої сесії восьмого скликання Верховної Ради України для висвітлення роботи народних депутатів акредитувалися майже 500 представників ЗМІ. Загалом же зареєстрованих медійників у парламенті – понад чотири тисячі. Багато з них досі жодного разу не опублікували матеріали про діяльність законодавчого органу. Водночас особливість вітчизняного законодавства не дає можливості позбавити їх права працювати в парламенті.

Чому ініціатива перейменувати вул. Леніна на вул. Джона Ленона на Закарпатті в рамках декомунізації викликала суспільний резонанс? Про це під час майстер-класу розповідає експертка організації конфліктологів Egalite International Тетяна Виговська-Каменко. Вона з допомогою конфлікт-аналізу пояснює, як медіа «підкидали дрова» у дане напруження, котре, за словами лекторки, журналісти зображували як ціннісний конфлікт між прихильниками та противниками декомунізації. Також Тетяна Виговська-Каменко під час лекції пояснює, яким чином медіа можуть долучитися до вирішення подібних суперечок у суспільстві.

Більше тижня українські канали «Футбол 1» та «Футбол 2» (офіційні транслятори матчів Чемпіонату Європи з футболу, належать до «Медіа Групи Україна» Рината Ахметова) перейшли на «екстрений режим» роботи. Кожного дня в ефір виходять три програми, присвячені Єврочемпіонату, а кількість випусків новин збільшено в чотири рази.

«Когда со стороны Новоазовска пошли российские танки, многих это испугало. Из Мариуполя выехало примерно 30 тысяч человек. Среди них – наши подписчики, предприниматели, средний и малый бизнес. По рекламе мы потеряли более 60 процентов», – рассказывает о проблемах, с которыми столкнулась газета «Приазовский рабочий» (Мариуполь) ее директор – главный редактор Николай Токарский. «Видеотека» поговорила с медиаменеджером о сокращениях числа выпусков газеты, штата, новых тарифах «Укрпочты», отношениях с холдингом «Сегодня мультимедиа», а также о том, как издание пытается уменьшить издержки за счет экономии на отоплении.

«Завдяки зйомкам з місця подій(місць катастроф, обстрілів) за допомогою деяких елементів ми можемо визначити, наприклад, форму будівлі. Варто звертати увагу на такі унікальні речі, які можуть відрізняти один будинок від інших. Це може бути форма паркувального майданчика, унікальна форма самої будівлі – наприклад, з півколо, або п’ятикутник», - розповідає про речі, на які варто звертати увагу журналістові під час встановлення автентичності новинного відео Артем Бабак, учасник проекту StopFake.

Олег Рибачук, голова ГО «Центр.UA», переконаний, що реформи в України не мусять починатися стихійно, після слів одного з очільників держави, адже зазвичай це призводить до конфліктів. «Українці не розуміють, партнери політичні партнери не розуміють - починається типова «українська трагедія»», - розповідає про особливості вітчизняного реформування Рибачук. Про те, яким мусить бути механізм нових перетворень, що таке публічна політика, та чому реформи – це просто, - у новому блозі голови «Центр.UA».

Український закон «Про доступ до публічної інформації» входить до десятки найкращих у світі та дає можливість безкоштовно і у короткі строки отримати необхідні дані від розпорядників інформації. Як використовувати закон у журналістській роботі з максимальної ефективністю та з яких джерел можна отримати дані про офшорні компанії можновладців, - у майстер-класі громадського активіста Ярослава Муравйова(ГО «Центр UA», «Доступ до правди») та журналіста-розслідувальника Дмитра Гнапа(«Слідство .Інфо»).

“Украинский рынок интернет-рекламы плохо мониторится, он непрозрачен. Это значит, что большие бюджеты международных компаний к нам не доходят. Исследовательские инструменты для понимания конкурентной активности очень несовершенны. Если бы мы имели что-то похожее на MarkData в интернете, то могли бы намного быстрее расшевелить рынок и развиваться еще быстрее”, - уверена Настя Байдаченко, CEO AdPro.

«Якщо журналіст дає рецепт, то він припиняє бути журналістом. Так само, як і психолог. Але журналісти можуть ставити нові питання суспільству», – розповідає психолог та миротворець Ірина Брунова-Калісецька. Про те, які нові питання суспільству можуть ставити медіа, аби долучитися до діалогу і примирення у конфліктному суспільстві, – в інтерв’ю ВідеоТеки.

В Молдове существует множество проектов, направленных на сближение журналистов страны с коллегами из непризнанной Приднестровской Молдавской республики, - рассказывает исполнительный директор Ассоциации независимой прессы Молдовы.Петру Маковей. По его словам, все подобные контакты происходят под контролем спецслужб ПМР. О работе молдавских журналистов, направленной на примирение жителей по левый и правый берегов Днестра; что уже сейчас нужно делать украинским медийщикам для того, чтобы не потерять жителей окуппированного Донбасса, - в интервью с Петру Маковеем

Інформаційна агресія з боку Росії відчутна і в Естонії, зазначив Владімір Сазонов,старший дослідник Центру східних досліджень Тартуського університету. В країні доступні різні російські ЗМІ, зокрема такі канали, як «Россия 24», НТВ, «Перший канал» та інші. Щоб протидіяти пропаганді, в Естонії обрали кілька напрямів. По-перше, у сфері освіти – в низці університетів студенти вивчають явище російської пропаганди та медійних маніпуляцій, їхній вплив, - розповідає Владімір Сазонов.

«Ми пам’ятаємо, що було у Львові – всі ці сутички. Вони можуть повторитися у Києві. Це потрібно фіксувати», – розповідає журналіст-фотограф «Українського тижня» Станіслав Козлюк

Журналістика в епоху глобалізації та цифрової революції потребує формування нового етичного підґрунтя. Концепція «правди» для роботи медіа також потребує перегляду, - переконаний Кліффорд Ґ. Крістіанс, професор журналістики і медіазнавства з Іллінойського університету. На додаток до концепту «правди», викладення об’єктивних фактів без викривлень науковець пропонує називати поняттям «Алетея». Воно полягає у «розкритті» дійсного значення ситуативного, історичного та культурного контекстів події. На думку професора, журналісти повинні донесити до аудиторії не тільки факти, а й контекст, які б дозволили людям самим робити висновки із поточних подій. Більше про принципи та цінності, яких варто було б дотримуватись журналістам - у епізодах з лекції Кліффорда Ґ. Крістіанса.

Журналист и ведущий программы "Донбасс Реалии" требует от главы так называемой "ДНР" Александра Захарченка открыть доступ к украинским СМИ. Об этом он заявил в интервью «Видеотеке» после возвращения из поездки в восточные регионы Украины.

Дуже часто треш-сайти працюють для потреб конкретних політиків-«джинсовиків». На таких ресурсах з’являються невідомі депутати, які коментують всі можливі теми. Про те, як виявити треш-видання, – у фрагментах з лекції медіатренера Віталія Мороза.

«Оскільки медіа не розглядається як бізнес, за якістю ніхто не женеться. Оскільки ніхто не відповідає за якість свого видання, в нього легко потрапляють різні маніпуляції, фейки, пропаганда. Тому що журналістам платять мало, низькі зарплати, у журналістів немає мотивації працювати добре. Таким чином – у нас на ринку палка з двох кінців», – вважає керівник новинного відділу «Новое время» (2014–2015 рр.) та медіатренер Тарас Ільків.