Ведущий программы «Говорит Украина», которая победила в этом году на «Телетриумфе», рассказал о своем отношении к премии.

Журналіст "ВК" мирно прогулювався парком Шевченка і раптом побачив, як відома телеведуча Наталія Розинська дає інтерв’ю ICTV просто під монументом Кобзарю. Як же не спитати про наболіле?

Медіаконсультант та екс-член Нацради з питань телебачення і радіомовлення - про те, які проблеми треба вирішити перед тим, як створювати громадське мовлення.

Украинские граждане будут платить за доступ к общественному вещанию, если смогут там увидеть нечто принципиально отличное от того, что им показывают на остальных отечественных телеканалах, утверждает политический эксперт.

"Мир наизнанку". В продолжении разговора с автором программы "1+1" - о том, как делают самую интересную программу о путешествиях.

У фінальній частині розмови із знаним літератором – про унікальну для українського ТБ програму, яка виходила на "1+1", його співпрацю із Олегом Скрипкою і те, чого насправді прагне митець.

«В политике взяли верх шоумены, и абсолютно логично, что они теперь ведут программы. Политики системные, серьезные – они не любимы обществом так же, как здоровое питание. Судя по результатам выборов, общество хочет вкусно дохнуть— от пончиков, фастфуда, буженины, чипсов и химического «сока». Все знают, что нужно питаться правильно, но хочется же совсем другого!» – говорит журналистка, главный редактор газеты «Зеркало недели» Юлия Мостовая.

«Деякі країни завжди були прозорими. Позаяк інші, наприклад, із тоталітарним минулим, або з специфічними уявленнями про керування державою, не мають цих традицій відкритості. Державні органи, політиків лякає вже сам запит на інформацію. Навіть, якщо ми говоримо про такі прості речі, як зарплатні. Ми мусимо провести багато навчань для працівників публічного сектору, політиків, щоб навчити їх сприймати запити не як загрозу, а як нормальний компонент демократії», - переконаний Джоан Барата, міжнародний експерт із свободи слова. Про це він розповів під час Міжнародної конференції «RTI: Відзначення 250-ї річниці права на інформацію та подальше зміцнення всіх національних систем країн Східного партнерства». Більше про вплив тоталітарного минулого на доступ до публічної інформації, а також про те, чому часто простого ухвалення відповідного закону недостатньо для прозорості владних інституцій, - у бліц-опитуванні експертів зі свободи медіа.

«Загальна практика все ж є такою: всі дані є відкритими і держава має приймати індивідуальні рішення щодо окремих частин інформації, які є засекреченими з певних причин. І держава має пояснювати причини закриття даних, в тому числі – у суді, якщо у цьому буде потреба», - розповідає про особливості доступу до даних у Швеції посол цієї держави в Україні Мартін Хаґстрьом. Про це пан посол розповів під час Міжнародної конференції «RTI: Відзначення 250-ї річниці права на інформацію та подальше зміцнення всіх національних систем країн Східного партнерства». Про випадки, у яких держава таки має право засекречувати інформацію та «Експрессен»-тест, котрий використовується при прийнятті рішення щодо відкриття даних – у інтерв’ю Мартіна Хаґстрьома «Відеотеці».

Недавно Всеукраинская рекламная коалиция представила декларацию креативных агентств «10 шагов к росту качества рынка», которая устанавливает правила для проведения тендеров и подходы к ценообразованию на их услуги. Один из подписантов – Александр Горлов, управляющий партнер CMS Group, в состав которой входит креативное агентство Tabasco, диджитал-агентство Prodigi, BTL-агентство Full Contact и другие. «Видеотека» спросила у него, почему такую декларацию агентства решили подписать именно сейчас, какой предусмотрен механизм взаимного контроля подписантов и над какими еще саморегуляционными инициативами стоит подумать рекламной отрасли.

Практически все луганские СМИ, кроме тех, которые сотрудничают с ЛНР, покинули оккупированные территории. Их нишу заняли малопрофессиональные новые сайты, которые публиковали фейковые новости, пользовавшиеся спросом в целом по Украине. В лучшем случае информация таких порталов основывалась на постах из соцсетей. В результате деятельности подобных порталов жители Луганской области перестали доверять украинским СМИ, - объясняет Сергей Сакадынский, луганский журналист, главный редактор сайта «Политика 2.0»

Депутатка від "Народного фронту" обурена тим, що екс-журналісти "Української правди" не дали сьогодні свої голоси за розширення повноважень РНБО. У таких діях Найєма та Лещенка керівниця Антикорупційного бюро (до речі, все ще чинна) вбачає бажання своїх колег-депутатів попіаритись та вдатись до популізму. Дивіться коментар Тетяни Чорновол з парламентських кулуарів.

Экс-команда издания «КоммерсантЪ-Украина» в составе нового проекта «Апостроф» готова создать серьезную конкуренцию именитым интернет-изданиям. Ведь, в новый проект журналисты принесли все те же принципы качественной работы, по которым украинский «Ъ» когда-то привлекал свою аудиторию, говорит шеф-редактор «Апострофа» Валерий Калныш

В беседе с журналистом "Телекритики" известный кинорежиссер напоминает: то, что зрители увидели в его картине "Майдан",- это все равно не тот фильм, который он снимал. И по-другому быть не может.

О чем мечтает правая рука Зураба Аласании, что происходит на Первом национальном сейчас и что будет происходить, когда в стране пройдут президентские выборы,- в интервью одного из новых менеджеров НТКУ.

Многие журналисты, которые работают в Крыму, не ​​вполне осознают, что они​ –​ на войне. ​Приходится работать по военным правилам​, учитывая, что Россия может воспользоваться ​информаци​ей ​из украинских СМИ. ​О своем опыте работы на Крымском полуострове рассказывает журналист НТН.

В условиях информационной войны могут использоваться любые методы, но рано или поздно СМИ, которые публиковали не проверенную и недостоверную информацию, придется отвечать, а журналистам этих изданий - увольняться, а то и уходить из профессии. Если медийщикам не хватает порядочности, должен быть хотя бы инстинкт самосохранения, замечает руководитель "Надзвичайних новин" на ICTV.​