Минулого тижня телеканал ZIK презентував нову студію у Жовтневому палаці, куди нещодавно перебрався. За кілька годин до цього керівництво холдингу провело для ЗМІ відкриту екскурсію у ньюзрумі, серверній кімнаті та «монтажці».

Про це повідомила начальник юридичного відділу Держкомтелерадіо Таїсія Мировець в ІА «Укрінформ» під час круглого столу на тему «Забезпечення незалежності Суспільного мовника в статуті та інших нормативних актах», організованому ГО «Детектор медіа» за сприяння проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні».

«Ми намагаємось говорити про ту історію, котра зберігалася у "спецхранах" архівів, говоримо на ті теми, які за радянських часів були заміфологізовані», - розповідає про телепроект «Розсекречена історія» виробництва «UA:Першого» його ведучий Олександр Зінченко. Що спільного в першого президента України Михайла Грушевського та Петра Порошенка, яким, на думку істориків, є рівень історичної дискусії у ЗМІ, як історія могла б допомогти українцям з меншим стресом переживати декомунізацію, - у відеорепортажі «Відеотеки».

У Вінниці відбулося засідання за круглим столом на тему «Очікування від суспільного мовлення в регіонах», ініційоване ГО «Детектор медіа» в рамках проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа і створення системи суспільного мовлення в Україні». Члени Наглядової ради ПАТ НСТУ, представники Держкомтелерадіо, НТКУ, «Вінницької регіональної дирекції «Вінтера», «Хмельницької регіональної дирекції «Поділля-центр», радіо «Ладижин», громадськості та обласної влади висловилися, чого сподіваються від суспільного мовлення у Вінниці.

«Сьогодні надзвичайно комфортно працювати з владою. Сьогодні є, на жаль, інша тенденція, коли з’явився прошарок так званих професійних активістів. Люди, які, наприклад, перебуваючи в статусі безробітного, приходять і кажуть, що ось ви живете на наші гроші, ви маєте робити те, що ми сказали», – про це у коментарі «Відеотеці» заявив завідувач редакції громадсько-політичних програм Вінницької філії НТКУ «Вінтера» Володимир Грицик після зустрічі колективу компанії з представниками Держкомтелерадіо, НТКУ, членами Наглядової ради «Суспільного мовлення».

Рок-весло, гніздо тарантула, алкоголь Девіда Боуі та гільза від снаряду із зони проведення АТО – все це можна побачити у київській студії, з якої мовить мережева радіостанція Radio Roks. Оксана Шавель, директорка радіостанції, провела для «Відеотеки» своєрідну інвентаризацію «рок-музею» студії та розповіла про відпустку ведучих ранкового шоу «Камтугеза»

Більше тижня українські канали «Футбол 1» та «Футбол 2» (офіційні транслятори матчів Чемпіонату Європи з футболу, належать до «Медіа Групи Україна» Рината Ахметова) перейшли на «екстрений режим» роботи. Кожного дня в ефір виходять три програми, присвячені Єврочемпіонату, а кількість випусків новин збільшено в чотири рази.

«Ми пам’ятаємо, що було у Львові – всі ці сутички. Вони можуть повторитися у Києві. Це потрібно фіксувати», – розповідає журналіст-фотограф «Українського тижня» Станіслав Козлюк

«Органи місцевої влади відмовляють редакціям у праві на реформування, вони не хочуть втрачати слухняні редакції. Вже є ціла низка випадків майже у кожній області, коли редакції судяться з органами місцевого самоврядування», - пояснює Валерій Горобець, редактор газети «Трудова слава». «ВідеоТека» поспілкувалась із редакторами комунальних видань та юристом НСЖУ і дізналась, з якими проблемами зіштовхуються комунальні ЗМІ, на якому етапі знаходиться реформа та які сподівання покладають на роздержавлення представники регіональних ЗМІ.

25 лютого Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики на своєму першому виїзному засіданні, яке відбулося в приміщенні студії «Укртелефільм», розглянув питання щодо саботажу реформи Суспільного мовлення в Україні. Одноголосно було прийняте рішення про зміну складу ліквідаційної комісії на студії «Укртелефільм» та швидке розблокування процесу створення ПАТ НСТУ. Крім того, роботу Держкомтелерадіо було визнано недостатньою в ліквідації цієї проблеми.

23 грудня відбулася церемонія нагородження переможців цьогорічного фестивалю «Кіномедіа», присвяченого стрічкам про медіа. «Відеотека» відвідала хвилюючу для учасників конкурсу подію та поговорила з лауреатами премій про сенси, які вони закладали у свої стрічки, та про те, чому вкрай необхідно вигравати інформаційні війни.

6 грудня розпочалися зйомки 4-серійного фільму «Чорна Квітка» виробництва каналу «Україна». В центрі сюжету – життя молодих людей, котрі трагічно змінює катастрофа на Чорнобильській АЕС. «Відеотека» завітала на знімальний майданчик під час запису однієї з найдраматичніших сцен у київській лікарні. Режисер, оператор, виконавиця головної ролі та продюсер фільму розповіли нам про те, з якими складнощами зіштовхнулась команда серіалу, де в Києві можна відтворити трагічні події 1986 року та як розказана у стрічці історія пов’язана з минулим її оператора.

"Всі ви працюєте в умовах безпрецедентної свободи слова, і сьогоднішня прес-конференція є тому підтвердженням", наголосив під час зустрічі із пресою Президент України. Прес-конференція тривала майже 1 годину 45 хвилин, і за цей час представники 22 ЗМІ встигли поставити свої питання, серед яких пощастило й журналістці "Телекритики" Світлані Остапі.

Депутати Радикальної партії на чолі зі своїм лідером створили яскраву картинку для ЗМІ, прогнавши із сесійної зали екс-айдарівця Сергія Мельничука. Раніше він належав до фракції Ляшка. Цей прецедент сьогодні фактично вивів Раду з робочого стану. Питання в тому, хто і як тепер використає кадри цієї бійки...

"НЕК чи не першою підняла крик, що антиукраїнська інформаційна війна стукає у двері",- заявив Василь Костицький під час вчорашніх слухань щодо держнагляду у сфері захисту суспільної моралі. За крок до остаточної ліквідації Нацкоммору її очільник намагається надати якомога більше аргументів на користь подальшої роботи цього держоргану.

"Ідея про те, що завжди в суспільстві є хтось, кому гірше за тебе, – це дуже європейська ідея»,- вважає Тетяна Огаркова, ініціатор проекту "Життя європейців". Більше про те, чому присвячено цей проект і навіщо він потрібний,- у нашому матеріалі.

Вахтанг Кікабідзе не їздить до Росії з 2008 року - часу, коли Росія, підтримавши сепаратистів Абхазії та Південної Осетії, відділила їх від Грузії. Співак Потап схожу ситуацію на сході України не вважає перепоною для своїх російських гастролей