Олімпіада в Бразилії пройшла екватор. Разом із тим у суспільстві «накипіли» претензії до офіційного транслятора змагань в Україні. Зокрема, чи не найбільшою причиною невдоволення до «UA: Першого» стала відсутність показу виступів кількох українських спортсменів.

Чим живе Тернопільська філія НТКУ? Як у телерадіокомпанії проходить реформа Суспільного мовлення? Чи відповідає рівень роботи журналістів новим вимогам? Наскільки вдається бути об’єктивними в маленькому місті, де всі про всіх знають? Про це – в інтерв’ю «Відеотеці» розповіли директор творчо-виробничого об’єднання телепрограм Тернопільської філії НТКУ Лариса Михальська та редактор Тернопільського обласного радіо Наталія Червак.

«До 2020 року 95% українських слухачів мають отримати доступ до «Громадського радіо», до програм, сайту», – про такі наміри окреслив головний редактор радіостанції Кирило Лукеренко на третій день народження хвилі. «Відеотека» відвідала вечірку, присвячену річниці створення радіо та дізналась: одним з бажаних «подарунків» від Нацради стали б частоти, аби була можливість поширити мовлення на Донбасі.

Серия специальных репортажей Леонида Канфера о путешествии жителя российской глубинки по Украине будет выходить в рамках программы «Вікна-новини» на телеканале СТБ. «Видеотека» прокатилась с журналистом и его героем на теплоходе по Днепру.

«Сьогодні надзвичайно комфортно працювати з владою. Сьогодні є, на жаль, інша тенденція, коли з’явився прошарок так званих професійних активістів. Люди, які, наприклад, перебуваючи в статусі безробітного, приходять і кажуть, що ось ви живете на наші гроші, ви маєте робити те, що ми сказали», – про це у коментарі «Відеотеці» заявив завідувач редакції громадсько-політичних програм Вінницької філії НТКУ «Вінтера» Володимир Грицик після зустрічі колективу компанії з представниками Держкомтелерадіо, НТКУ, членами Наглядової ради «Суспільного мовлення».

У Вінниці відбулося засідання за круглим столом на тему «Очікування від суспільного мовлення в регіонах», ініційоване ГО «Детектор медіа» в рамках проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа і створення системи суспільного мовлення в Україні». Члени Наглядової ради ПАТ НСТУ, представники Держкомтелерадіо, НТКУ, «Вінницької регіональної дирекції «Вінтера», «Хмельницької регіональної дирекції «Поділля-центр», радіо «Ладижин», громадськості та обласної влади висловилися, чого сподіваються від суспільного мовлення у Вінниці.

«Ми намагаємось говорити про ту історію, котра зберігалася у "спецхранах" архівів, говоримо на ті теми, які за радянських часів були заміфологізовані», - розповідає про телепроект «Розсекречена історія» виробництва «UA:Першого» його ведучий Олександр Зінченко. Що спільного в першого президента України Михайла Грушевського та Петра Порошенка, яким, на думку істориків, є рівень історичної дискусії у ЗМІ, як історія могла б допомогти українцям з меншим стресом переживати декомунізацію, - у відеорепортажі «Відеотеки».

«Ситуація в Україні є особливо тривожною. Знадобиться кілька років для того, щоб запровадити абонентську плату і почати ефективно її збирати. Водночас Україна перебуває у стані економічної кризи, котра ускладнюється інформаційною війною. Найбільш ефективним способом протистояти цій війні є достатнє фінансування Суспільного мовника, для того, щоб він справді став незалежним голосом українського народу», - переконана Ів Саломон, експертка Ради Європи. Про це Ів Саломон сказала 27 вересня на презентації експертного звіту Ради Європи щодо розподілу повноважень інституцій у сфері інформаційної політики і медіа в Україні, що проходив у Києві.

Про це повідомила начальник юридичного відділу Держкомтелерадіо Таїсія Мировець в ІА «Укрінформ» під час круглого столу на тему «Забезпечення незалежності Суспільного мовника в статуті та інших нормативних актах», організованому ГО «Детектор медіа» за сприяння проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні».

«Закон з доступу до інформації – це ціла історія, найбільша революція в урядуванні за всі часи. Це робота для одного чи навіть кількох поколінь, поки ця система запрацює. Я б не був занадто критичним щодо поганих практик і ставлення, бо ми маємо справу з великими змінами», - заспокоює своїх українських колег, котрі сподіваються на швидке покращення ситуації з доступом до інформації, доктор Девід Голдберг, адвокат з питань прав доступу до даних.

Минулого тижня телеканал ZIK презентував нову студію у Жовтневому палаці, куди нещодавно перебрався. За кілька годин до цього керівництво холдингу провело для ЗМІ відкриту екскурсію у ньюзрумі, серверній кімнаті та «монтажці».

Перед створенням публічного акціонерного товариства Національної суспільної телерадіокомпанії (ПАТ НСТУ) важливо з’ясувати, яким суспільне мовлення бачать співробітники філій Національної телерадіокомпанії (НТКУ) та громадськість у регіонах.

«Ми маємо дуже слабкий сигнал, якщо ви захочете послухати державне радіо, або першу програму Українського радіо на мобільному пристрої, в машині – ви їх не почуєте», - стверджує Генадій Степаненко, директор програм радіомовлення Одеської філії НТКУ. Позаяк, на думку Степаненка, в умовах інформаційної війни з Росією у прикордонних районах має бути більше українського мовлення.

«У нас не було токсичного контенту. Десь він програвав у телевізійній якості, але весь контент не був токсичним. А значна частина з нього – мала додану вартість для глядача», - переконана заступниця генерального директора НТКУ Дарія Юровська. Про це пані Юровська розповіла під час круглого столу «Контент Суспільного мовника: очікування і вимоги». Більше про контент суспільних мовників – у репортажі «Відеотеки».

«Коли телекомпанія була державною, які могли бути погляди? Влада все робить добре. За стільки років ми втомилися не бачити, не помічати якихось проблем. Раніше підхід був менш критичним і потребував меншої кількості точок зору. В цьому сенсі (критичного ставлення до влади) я вважаю, що ми стаємо Суспільним. Є багато випадків, коли люди телефонують і кажуть: "Приїдьте ви, бо інші просто не хочуть, відмовляються". Бо в одній проблемі зав’язана «Запоріжсталь», у іншій – місцева влада», - розповідає про зміни у Запорізькій філії НТКУ Наталія Чикулова, директор інформаційних телепрограм. Більше про поступове перетворення філії у Суспільного мовника та проблеми, із якими колектив зіштовхується на шляху реформ – у репортажі «Відеотеки».

«Премія має пройти певне перезавантаження. Цього року всі задумалися, як вона має виглядати. Але не проводити церемонію також не можна було, адже індустрія гідна того, щоб мати свою премію. Я думаю, що наступного року все буде. І трансляція також», - сказав співвласник Film.ua Group Сергій Созановський на церемонії вручення національної телевізійної премії «Телетріумф».

Святкові ефіри «UA:Першого» складуть два розважальні шоу: доросле – «Карнавальна феєрія», яку показуватимуть 31 грудня, та дитяче – його транслюватимуть 1 січня. «31 грудня новорічний ефір заповнять співаки старшого покоління - народні артисти України Надія Шестак, Наталія Бучинська, Віктор Павлік, Олександр Пономарьов, Алла Кудлай», – розповів під час зйомок шоу в Національній опері України Владислав Багінський, директор музичних програм Національної телекомпанії України.