Головною причиною невдач України на шляху до незалежності та демократичності не лише де-юре, але й де-факто Наталія Лигачова вважає те, що у 1991-му році в країні не було суспільного руху або політичної сили, яка б мала власний «план Маршалла». Тож владу отримали екс-комуністи, які почали займатися тіньовою приватизацією та утилізацією того, що їм дісталося від СРСР.
Це мало фатальні наслідки й для української журналістики.
Екс-комуністи не мали політичної волі для роздержавлення ЗМІ та створення суспільного мовлення. Ба навіть більше, вони дуже швидко зрозуміли, що можуть контролювати й приватні медіа. Тож маємо зараз в країні олігархічну модель ЗМІ, відсутність конкурентного медійного ринку.
Але в останні роки ми бачимо поступове пробудження громадянської ініціативи, зокрема в сфері журналістики, вважає Наталя Лигачова. У 2010-му році було створено рух «Стоп цензурі!», цього року народжуються локальні ініціативи зі створення громадських ЗМІ в Інтернеті. Саме такі локальні (хай не дуже потужні, але незалежні від влади та корумпованого великого бізнесу) проекти, зокрема й у медіа, можуть стати фундаментом майбутніх перетворень в країні. Якщо зможуть залучити підтримку невеликого бізнесу, громадян та встоять від спокуси мати все й одразу.
Сьогодні і протягом наступних двох днів дивіться спецпроект ВідеоТеКи "Незалежність-2013": відомі українські журналісти згадують, яким був для них день проголошення державної незалежності України у 1991-ому році, а також діляться своїми думками, що не було зроблено у минулому і що потрібно робити сьогодні для демократизації та зміцнення України.