«Відеотека» запитала думки кількох експертів про те, чому розкриття власників медіа є важливим, у чому полягає небезпека державної регуляції у галузі ЗМІ, а також отримала кілька практичних порад із грузинського досвіду.
Перше, що зробила Грузія на шляху до прозорості власності ЗМІ – позбавила можливості для офшорних компаній володіти медіа. «За такими компанії могли стояти люди, котрі воювали із нами", - пояснює Лаша Тугуші, експерт Ради Європи. У Грузії перевірку проходять не лише власники ЗМІ, але й компанії, від яких медіа отримують кошти, наприклад, рекламодавці.
«Майбутнім законом передбачена заборона офшорів, з тим, аби не було приховування кінцевого бенефіціара», - каже Вікторія Сюмар, голова Комітету ВР з питань свободи слова та інформполітики. За результатами обговорення під час конференції до проекту буде доданий пункт, згідно з яким усі дані про власників будуть публікуватися у вільному доступі. Беніфіциарам ЗМІ також доведеться доводити свою фінансову спроможність - для того, щоб усунути підставних осіб від володіння медіа.
Експерт Ради Європи Матіас Хутер з пересторогою ставиться до будь-якого втручання держави у сферу ЗМІ, хоча й вважає регуляцію у медіа вкрай необхідною. «Будь-яке втручання у медіавласність є проблематичним, адже це завжди є конфліктом свободи слова і преси та регуляції, необхідної для функціонування медіаринку і демократичного суспільства. Треба бути впевненим, що регуляція вживається для нормального функціонування медіа, а не для втручання у контент і для закриття видань, позиція котрих не є бажаною». Досягти балансу між контролем держави та повнотою свободи слова, на думку Хутера, можна лише завдяки прозорій роботі органу, що контролює питання власності медіа, а також його підзвітності перед суспільством.
