О, яка ця Сняданко - сексуально-еротична. Який голос, яка зачіска! Надзвичайно збуджлива тьотя! Якщо вона ще й антигейську тему задвине, то звісно це може врятувати Україну. Якщо за совка був Соціалістичний реалізм, то я б запропонував новий стиль літературний: Натурало-фильський реалізм. Або Український натураліський реалізм, Дайош в маси. Гадаю б і москалі в нас запозичили б. Простенький сюжет. Молодий хлопчик-цнотливий приїздить з райцентру до Столиці, там його намагається зіпсути російсько-мовний гей Валєнтін Жопенко, але на щастя, Головного героя Сашка Шевченка рятує гарна київська натуралка, студентка УНІВЕРу Шевченка, теж цнотлива, Наталочка Полтавченко. Ось - стисла фабула! Туди можна додати намагання Валіка Жопенка перекупити Сашка шляхом обіцяних Західних грантів на підтримку Київської гей-спільноти, але кохання натуралки Наталочки Полтавченко, рятує хлопця від Ідентифікаційного краху. І наприкінці роману у молодої родини народжується синочок Орест-Богдан на прізвище... Прізвище у Сашка має бути таким резонансним - або Бандера, або Хмель, або Ульянов, можна Медведєв. А краще Кужма чи Янукевич. От Янукевич - це як раз (для Російськомовної версії) для Східної України та РФ. А Бандера чи Хмель - гарно для читачів, які змогли опанувати державну мову. Оце буде література, читатимуть на раз.