Цього року виробництво українських фільмів – у смертельному піке.

Державне фінансування кінопроектів, які були розпочаті минулого року, а також створення нових стрічок фактично призупинено. Компетентні у цьому питанні представники держорганів, експерти у галузі кіно та учасники кіноринку вже сказали достатньо багато про надзвичайну важливість розвитку національного кінематографу, особливо в умовах інформаційного та ширше – цивілізаційного протистояння із Росією. Загрози від того, що ми не матимемо своїх якісних фільмів, є очевидними для всіх.

З боку деяких народних депутатів, а також Міністерства культури та Держкіно є кілька пропозицій, як можна було б шукати фінансування для українського кіно, як забезпечити для виробництва нових фільмів додаткові джерела фінансування. Так, депутати ВР Микола Княжицький та Сергій Тарута зареєстрували законопроект №1359, яким зокрема передбачається введення додаткового збору за публічну демонстрацію кожної хвилини іноземного фільму. Над питанням про те, де можна взяти додаткові кошти на український кінематограф, міркує й Держкіно. Певні напрацювання у цьому напрямі відомство виклало у проекті національної стратегії розвитку кіноіндустрії України на 2015-2020 роки.

Ініціативи представників Верховної Ради та Держкіно викликають дуже неоднозначну реакцію у киносередовищі: від захопленого аплодування та беззаперечної підтримки до найсумніших прогнозів (читайте, наприклад, текст Дениса Іванова).

4 березня "Телекритика" провела у столичному Будинку кіно дискусію, під час якої обговорювались законопроект №1359 Миколи Княжицького і Сергія Тарути, а також ініціативи Держкіно та Мінкульту. Дивіться відеозапис цієї дискусії.