Дискусія стосувалася доступу до публічної інформації та захисту персональних даних. «Обидва ці права є однаково рівними, але вони не є абсолютними, часом на практиці обмежуються. Тож важливо знати, як найкращим чином збалансувати ці два права — як на практиці, так і в законодавстві», — зазначив Дмитро Котляр, юрист та експерт Ради Європи. Він нагадав, що наразі на розгляді в парламенті перебуває законопроект № 2913 «Про внесення змін до деяких законів України у сфері доступу до публічної інформації щодо вдосконалення їх окремих положень». Основні зміни, які пропонує законопроект, — цевеликий блок технічних правок у формулювання окремих статей, які дозволять запобігти зловживанням у трактуваннях тих чи інших понять. Другий блок стосується визначення контрольного органу за дотриманням законодавства про доступ до публічної інформації.

Якщо до грудня 2014 року контроль за дотриманням законодавства в цих сферах здійснювала прокуратура, то тепер таким органом є Уповноважений України з прав людини. «Робота прокуратури в цьому напрямі не була ефективною, однак її перевага була в розгалуженості структури, — пояснила Валерія Лутковська,Уповановажена ВРУ з прав людини. — Контроль передали нам, але в нас людей незрівнянно менше. Щоб вийти із цієї ситуації, ми вирішили працювати за системою “Обмудсман плюс”. Тобто ми залучаємо до контролю за дотриманням законодавства представників громадських моніторів у регіонах. Інакше ми не можемо бути ефективними в районних центрах, наприклад, а публічна інформація там є така сама. Хочемо зробити так, щоб основним контролюючим органом було суспільство, яке зацікавлене в отриманні інформації».