«Чи потрібно на час військових дій в країні вводити спеціальні правила для журналістів? «Ні. Має бути змагання. Чиновники і влада мають не пускати, а журналісти мають прориватися. Така доля усіх журналістів. Яка надія чиновників? Щоб не було журналістів як класу. Щоб не було незручних запитань, щоб не було підстав для знущань над чиновниками у ЗМІ… Але під час війни ситуація загострюється. Ідеал військового чиновника – взагалі журналістів зупиняти за 100 км від лінії фронту. Але якщо журналіст зайшов на заборонену територію, він робитиме свою справу. І треба розуміти: якщо він потрапляє туди, куди не можна потрапити, то не несе відповідальності ніякої. У цьому завжди винен чиновник: не закрив шпарину», – говорить Микола Вересень, журналіст, теле- і радіоведучий.

Провести загальноукраїнський аудит ЗМІ та скоротити їх кількість утричі, згадати епоху Горбачова та причини високого суспільного інтересу до преси, взявши колишній досвід на оззброєння, припинити продаж "черевиків без шнурків" та знаходити час для аналізу власного продукту, радять Андрій Куликов, Микола Вересень та Кіра Фоменко.