Запеклі дискусії про залежність та сервільність вітчизняних ЗМІ – не більше, ніж обов'язкова складова передвиборчих загравань з електоратом як з боку влади, так і з боку опозиції. Але жоден із таборів не зацікавлений у реальних змінах правил гри на медіаринку, говорять ведучі "Порядку денного".

«Я розповів про людину, яку люблю і хочу, щоб її полюбили інші. Весь фільм спрямований на те, щоб відкрити глибини шевченківського духу і показати, наскільки він був вразливим, як він оцінював увесь світ, як він його малював. Це картина про найближчу людину – про родича», - сказав Олександр Денисенко, автор сценарію та режисер фільму «Тарас. Повернення» під час завершення зйомок стрічки.

«У нас був план стати лідером, і минулого року ми це завдання виконали: вперше за 10 років «Плюси» повернулися до лідерства по всіх комерційних аудиторіях, по великих містах і по країні. Зараз у нас інший план – стати бізнесом. А стати бізнесом за цієї шаленої конкуренції, існування великої кількості медійних груп, – безперечно, виклик. І тут доводиться змінювати середовище, – говорить генеральний директор «1+1 медіа» Олександр Ткаченко. – У цьому плані ми координуємо дії з колегами по індустрії. Приміром, було зроблено кроки в зону платної дистрибуції в кабелі, коли ми почали вперше отримувати кошти від кабельних мереж. У нас з колегами є певний план дій – сподіваюсь, що спільними зусиллями ми за рік-півтора зможемо його здійснити, аби, власне, повернути логіку в існування телевізійної індустрії. А це має бути логіка бізнесу в першу чергу».

«В Україні є свої "двохсоті" – люди, які фізично живі, але ментально, для України, вже мертві. Про них можна забути, змінити свідомість - майже нереально. Усі зусилля представників держави та медіа мають бути направлені на "трьохсотих", тобто, поранених, а також на дітей та підлітків», - переконаний Олександр Бондаренко, кандидат філологічних наук, експерт із гібридної війни та мови ворожнечі.

«Чи потрібно на час військових дій в країні вводити спеціальні правила для журналістів? «Ні. Має бути змагання. Чиновники і влада мають не пускати, а журналісти мають прориватися. Така доля усіх журналістів. Яка надія чиновників? Щоб не було журналістів як класу. Щоб не було незручних запитань, щоб не було підстав для знущань над чиновниками у ЗМІ… Але під час війни ситуація загострюється. Ідеал військового чиновника – взагалі журналістів зупиняти за 100 км від лінії фронту. Але якщо журналіст зайшов на заборонену територію, він робитиме свою справу. І треба розуміти: якщо він потрапляє туди, куди не можна потрапити, то не несе відповідальності ніякої. У цьому завжди винен чиновник: не закрив шпарину», – говорить Микола Вересень, журналіст, теле- і радіоведучий.

21 березня 2017 року Наглядова рада публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» на черговому засіданні оголосила кандидатів на вакантну посаду голови правління суспільного мовлення. На крісло очільника суспільного претендують вісім кандидатів. «Відеотека» пропонує глядачам ближче познайомитися з двома із них – з Олегом Наливайком, головою Держкомтелерадіо з 2014 року і дотепер та Мареком Сіерантом, громадянином Польщі, фрілансером, спецкореспондентом на TV Republika і TV Polsat.

«Единственная главная причина наших бед – это то, что не работает экономика. Газеты, редакционные коллективы должны зависеть, боюсь этого слова, оно такое оскорбительное для всех нас – от подачек», - уверен Александр Швец, главный редактор газеты «Факты». Об этом он рассказал в первом интервью в рамках нового спецпроекта Detector Media - «Журналистика независимой Украины: первые 25 лет».

2 березня у прокат вийшов повнометражний український фільм «Інфоголік». Романтичну комедію зняли на замовлення телеканалу НЛО TV, спільно з Idea Production, студією «Мамахохотала» та «Кінокомпанією ММД». Орієнтовний бюджет фільму – приблизно $100 тис. Як режисерам Валентину Шпакову та Владиславу Климчуку вдалося зняти повнометражну стрічку з суперзіркою української естради за відносно невелику суму – дивіться у репортажі «Відеотеки» з допрем’єрного показу.

«У Німеччині є закон, який карає за перекручування фактів, пов’язаних з Голокостом. Законодавством також передбачена кримінальна відповідальність за поширення неправдивої інформації, такої, що ображає честь та гідність людини, її релігійні, етнічні почуття. На превеликий жаль, наші суди та правоохоронні органи не вважають подібні випадки своєю сферою відповідальності», говорить Андрій Юраш, директор департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури. Про необхідність відповідальності за порушення прав нацменшин та релігійних спільнот, а також про те, чи дотримуються журналісти етики у матеріалах, що стосуються релігійної та етнічної тематик – у інтерв’ю Андрія Юраша «Відеотеці».

Сергій Кейн підсумовує музичний рік в Україні. Про відкриття року, найкращі альбоми, концерти, радійні квоти, враження від закриття файлообмінника Ex.ua та про необхідність підтримки української музики з боку держави – у блозі Сергія Кейна, головного редактора музичного видання Comma.com.ua

«Коли телекомпанія була державною, які могли бути погляди? Влада все робить добре. За стільки років ми втомилися не бачити, не помічати якихось проблем. Раніше підхід був менш критичним і потребував меншої кількості точок зору. В цьому сенсі (критичного ставлення до влади) я вважаю, що ми стаємо Суспільним. Є багато випадків, коли люди телефонують і кажуть: "Приїдьте ви, бо інші просто не хочуть, відмовляються". Бо в одній проблемі зав’язана «Запоріжсталь», у іншій – місцева влада», - розповідає про зміни у Запорізькій філії НТКУ Наталія Чикулова, директор інформаційних телепрограм. Більше про поступове перетворення філії у Суспільного мовника та проблеми, із якими колектив зіштовхується на шляху реформ – у репортажі «Відеотеки».

Перед створенням публічного акціонерного товариства Національної суспільної телерадіокомпанії (ПАТ НСТУ) важливо з’ясувати, яким суспільне мовлення бачать співробітники філій Національної телерадіокомпанії (НТКУ) та громадськість у регіонах.

«Через якісь політичні міркування розгляд законопроекту був призупинений, і, по суті, не просувається. Ним не цікавляться депутати, навіть ті, котрі його вносили. Або ж цікавляться, але недостатньо для того, щоб його поставили до порядку денного», - так Дмитро Котляр, медіаексперт та один з ініціаторів законопроекту прокоментував процес ухвалення закону про доступ до публічної інформації. Про це він розповів під час Міжнародної конференції «RTI: Відзначення 250-ї річниці права на інформацію та подальше зміцнення всіх національних систем країн Східного партнерства». Більше про долю законопроекту та про перспективи законодавчого захисту викривачів – у коментарі Дмитра Котляра «Відеотеці».

Через два місяці після нагородження картини про Євромайдан «Зима у вогні» спеціальним призом Американської телеакадемії The Television Academy Honors режисер стрічки Євгеній Афінеєвський прилетів в Україну, аби передати нагороду співтоврцям проекту.

Зйомки на телефон, загублена флешка із начиткою для ведучого, невблаганний дедлайн та суворі журналістські стандарти, – «Відеотека» відвідала Школу універсальної журналістики UA:Першого, яка готує випуск новин студентів, та зафіксувала найцікавіші моменти. Тренери школи Ігор Куляс та Олександр Макаров розповіли про особливості навчання мультимедійних журналістів, а студенти – про бажання якнайшвидше створити суспільне мовлення, яке є для них важливішим, аніж висока зарплатня на комерційних каналах. Стежити за роботою студентів Школи можна у соціальних мережах Facebook, Twitter та Instagram.

«Наша історія починається з того, що ми намагаємось допомогти нашій героїні встановити, куди подівся її дід, котрий був українським етнографом, розстріляним у 1938 році. Ми намагаємось допомогти їй розкопати цю справу і знаходимо купу історій українських істориків, розстріляних у кінці тридцятих років. Ми спробували зрозуміти, за що ж їх розстріляли. Коли ми починаємо підіймати ці факти, то ми виходимо на колосальну фальсифікацію та крадіжку нашої історії», – розповідає автор документального проекту «Україна. Повернення своєї історії» виробництва «1+1» Акім Галімов. Чим здивує глядачів історичний документальний фільм, зйомки якого наразі проходять на ВДНГ у Києві та який вийде в ефір на День Незалежності України, – у відеорепортажі «ВідеоТеки».

11 червня відомий український журналіст та телеведучий Андрій Куликов провів у статусі ведучого політичного ток-шоу «Свобода слова» на каналі ICTV свій останній ефір. До цього він вів програму протягом дев’яти років.