«Київ нас не чує», «Ніхто нам не пояснює концепцію суспільного мовлення», «нам складно працювати якісно, коли платять копійки» – такі думки не раз лунали від представників філій НТКУ (колишніх ОДТРК). Щоб почути про проблеми під час переходу на суспільне мовлення в областях та обговорити наступні кроки реформи, громадська організація «Детектор медіа» 25 липня провела засідання за круглим столом у Тернополі на тему «Очікування від Суспільного мовлення в регіонах». Найцікавіші репліки учасників обговорення – у матеріалі «ВідеоТеки».

11 червня відомий український журналіст та телеведучий Андрій Куликов провів у статусі ведучого політичного ток-шоу «Свобода слова» на каналі ICTV свій останній ефір. До цього він вів програму протягом дев’яти років.

Чому ініціатива перейменувати вул. Леніна на вул. Джона Ленона на Закарпатті в рамках декомунізації викликала суспільний резонанс? Про це під час майстер-класу розповідає експертка організації конфліктологів Egalite International Тетяна Виговська-Каменко. Вона з допомогою конфлікт-аналізу пояснює, як медіа «підкидали дрова» у дане напруження, котре, за словами лекторки, журналісти зображували як ціннісний конфлікт між прихильниками та противниками декомунізації. Також Тетяна Виговська-Каменко під час лекції пояснює, яким чином медіа можуть долучитися до вирішення подібних суперечок у суспільстві.

Як з’ясувати, чи є стаття в інтернет-ЗМІ фейком, провівши фактчекінг ілюстрації до матеріалу? Про це на прикладі «новини» про вирощування в Чернівецькій області ананасів розповідає учасник проекту StopFake Артем Бабак в третій частині майстер-класу. Зокрема, він пояснює принцип дії спеціального антифейкплагіну RevEye Reverse Image Search, який встановлюється у браузери. Також Артем Бабак описує принципи перевірки достовірності фото у матеріалах веб-медіа з допомогою онлайн-проекту TinEye, а також відомих пошуковиків Google та Bing.

«Многие журналисты, которые работают на политических процессах, так или и наче представляют, на какой они стороне. Чаще всего это сторона защиты», – говорит во второй части лекции об особенностях работы СМИ на политических судебных процессах в России журналист российского бюро «Радио Свобода» Антон Наумлюк.

«Пока вы освещаете судебный процесс в РФ – вам ничего не грозит. За вами ездят все время, следят, на вас даже хулиганы не могут напасть», – рассказывает об «опеке» российских властей над журналистами Антон Наумлюк, корреспондент российского бюро «Радио Свобода». Все это касается лишь работы на конкретном судебном процессе, на который журналист получил аккредитацию.

Для легальной работы в российских судах иностранные журналисты должны в первую очередь получить аккредитацию в МИД РФ. Об этом в лекции об особенностях работы СМИ на политических судебных процессах в России рассказывает журналист российского бюро «Радио Свобода» Антон Наумлюком. Он освещал судебные процессы в России над украинцами «дела Сенцова», Надеждой Савченко, Николаем Карпюком и Станиславом Клыхом.

«Самая большая проблема, которая есть сейчас на территории неоккупированной Луганской области, – это то, что у нас не осталось ни одной типографии. Мы тиражируемся в Харьковской области. На доставку уходят практически сутки. Это самый нелепый показатель, на который мы никак не можем повлиять», - рассказывает о трудностях, с которыми столкнулась «Телегазета» (Старобельск, Луганская область) ее издатель Дмитрий Климанов. По словам медиаменеджера, издание приносит прибыль. О том, как газете удается быть рентабельной на фоне войны и сложной экономической ситуации, - в интервью Дмитрия Климанова «Видеотеке».

З квітня 2016 року на каналі М2 стартував проект «Хіт-конвеєр» – конкурс нових україномовних пісень. Переможець зможе відзняти кліп та отримає медійну підтримку каналів медіагрупи StarLightMedia. «Відеотека» відвідала півфінал музичного змагання та дізналась, що очікують від конкурсу учасники та судді. Також вони розповіли, наскільки, на їхню думку, вплине ухвалення «закону про квоти» для пісень українською мовою в радіоефірі на пожвавлення розвитку вітчизняної музики.

Більше тижня українські канали «Футбол 1» та «Футбол 2» (офіційні транслятори матчів Чемпіонату Європи з футболу, належать до «Медіа Групи Україна» Рината Ахметова) перейшли на «екстрений режим» роботи. Кожного дня в ефір виходять три програми, присвячені Єврочемпіонату, а кількість випусків новин збільшено в чотири рази.

«Когда со стороны Новоазовска пошли российские танки, многих это испугало. Из Мариуполя выехало примерно 30 тысяч человек. Среди них – наши подписчики, предприниматели, средний и малый бизнес. По рекламе мы потеряли более 60 процентов», – рассказывает о проблемах, с которыми столкнулась газета «Приазовский рабочий» (Мариуполь) ее директор – главный редактор Николай Токарский. «Видеотека» поговорила с медиаменеджером о сокращениях числа выпусков газеты, штата, новых тарифах «Укрпочты», отношениях с холдингом «Сегодня мультимедиа», а также о том, как издание пытается уменьшить издержки за счет экономии на отоплении.

«Завдяки зйомкам з місця подій(місць катастроф, обстрілів) за допомогою деяких елементів ми можемо визначити, наприклад, форму будівлі. Варто звертати увагу на такі унікальні речі, які можуть відрізняти один будинок від інших. Це може бути форма паркувального майданчика, унікальна форма самої будівлі – наприклад, з півколо, або п’ятикутник», - розповідає про речі, на які варто звертати увагу журналістові під час встановлення автентичності новинного відео Артем Бабак, учасник проекту StopFake.

Колишня Партія регіонів з червня до жовтня 2012 року витратила «на політику» 66 млн.дол., частина з них – на піар на українських телеканалах, - таку інформацію опублікував сайт «Українська правда». Під час прес-конференції президента Петра Порошенка «Відеотека» поцікавилась у медійників, чи вважають вони отримання ЗМІ грошей від партій політичною джинсою та почули кілька історій про спроби підкупу журналістів з боку політсил.

Український закон «Про доступ до публічної інформації» входить до десятки найкращих у світі та дає можливість безкоштовно і у короткі строки отримати необхідні дані від розпорядників інформації. Як використовувати закон у журналістській роботі з максимальної ефективністю та з яких джерел можна отримати дані про офшорні компанії можновладців, - у майстер-класі громадського активіста Ярослава Муравйова(ГО «Центр UA», «Доступ до правди») та журналіста-розслідувальника Дмитра Гнапа(«Слідство .Інфо»).

“Украинский рынок интернет-рекламы плохо мониторится, он непрозрачен. Это значит, что большие бюджеты международных компаний к нам не доходят. Исследовательские инструменты для понимания конкурентной активности очень несовершенны. Если бы мы имели что-то похожее на MarkData в интернете, то могли бы намного быстрее расшевелить рынок и развиваться еще быстрее”, - уверена Настя Байдаченко, CEO AdPro.

«Якщо журналіст дає рецепт, то він припиняє бути журналістом. Так само, як і психолог. Але журналісти можуть ставити нові питання суспільству», – розповідає психолог та миротворець Ірина Брунова-Калісецька. Про те, які нові питання суспільству можуть ставити медіа, аби долучитися до діалогу і примирення у конфліктному суспільстві, – в інтерв’ю ВідеоТеки.

В Молдове существует множество проектов, направленных на сближение журналистов страны с коллегами из непризнанной Приднестровской Молдавской республики, - рассказывает исполнительный директор Ассоциации независимой прессы Молдовы.Петру Маковей. По его словам, все подобные контакты происходят под контролем спецслужб ПМР. О работе молдавских журналистов, направленной на примирение жителей по левый и правый берегов Днестра; что уже сейчас нужно делать украинским медийщикам для того, чтобы не потерять жителей окуппированного Донбасса, - в интервью с Петру Маковеем