«Художники работают с другим языком. Мы наконец-то ушли от поэтического кино, с которым никто лучше Параджанова, Ильенко и Осыки не справлялся. Режиссеры перестали лезть в прошлое и конструировать какие-то мифы. Они снимают о жизни – короткие документы о том, как люди живут сейчас», - поделился своими впечатлениями о новых тенденциях в украинском кино член жюри фестиваля «Молодость» Андрей Алферов. Чем фестиваль удивил кинокритиков и членов жюри в этом году - в блиц-опросе «Видеотеки».

«Ми маємо дуже слабкий сигнал, якщо ви захочете послухати державне радіо, або першу програму Українського радіо на мобільному пристрої, в машині – ви їх не почуєте», - стверджує Генадій Степаненко, директор програм радіомовлення Одеської філії НТКУ. Позаяк, на думку Степаненка, в умовах інформаційної війни з Росією у прикордонних районах має бути більше українського мовлення.

«Закон з доступу до інформації – це ціла історія, найбільша революція в урядуванні за всі часи. Це робота для одного чи навіть кількох поколінь, поки ця система запрацює. Я б не був занадто критичним щодо поганих практик і ставлення, бо ми маємо справу з великими змінами», - заспокоює своїх українських колег, котрі сподіваються на швидке покращення ситуації з доступом до інформації, доктор Девід Голдберг, адвокат з питань прав доступу до даних.

«Деякі країни завжди були прозорими. Позаяк інші, наприклад, із тоталітарним минулим, або з специфічними уявленнями про керування державою, не мають цих традицій відкритості. Державні органи, політиків лякає вже сам запит на інформацію. Навіть, якщо ми говоримо про такі прості речі, як зарплатні. Ми мусимо провести багато навчань для працівників публічного сектору, політиків, щоб навчити їх сприймати запити не як загрозу, а як нормальний компонент демократії», - переконаний Джоан Барата, міжнародний експерт із свободи слова. Про це він розповів під час Міжнародної конференції «RTI: Відзначення 250-ї річниці права на інформацію та подальше зміцнення всіх національних систем країн Східного партнерства». Більше про вплив тоталітарного минулого на доступ до публічної інформації, а також про те, чому часто простого ухвалення відповідного закону недостатньо для прозорості владних інституцій, - у бліц-опитуванні експертів зі свободи медіа.

Восьмого вересня кінотеатру «Жовтень» виповнилося 85 років. Під час святкування відбулася презентація фотоальбому «"Жовтню"-85» і проекту «Кінопанорама нового українського кіно»

«Свободная продажа огнестрельного оружия и жесткие тюремные сроки для тех, кто применит его для разбоя. Это то, что уже сегодня может спасти Украину от оккупации», - уверен тележурналист Игорь Колтунов.

Чим живе Тернопільська філія НТКУ? Як у телерадіокомпанії проходить реформа Суспільного мовлення? Чи відповідає рівень роботи журналістів новим вимогам? Наскільки вдається бути об’єктивними в маленькому місті, де всі про всіх знають? Про це – в інтерв’ю «Відеотеці» розповіли директор творчо-виробничого об’єднання телепрограм Тернопільської філії НТКУ Лариса Михальська та редактор Тернопільського обласного радіо Наталія Червак.

Олімпіада в Бразилії пройшла екватор. Разом із тим у суспільстві «накипіли» претензії до офіційного транслятора змагань в Україні. Зокрема, чи не найбільшою причиною невдоволення до «UA: Першого» стала відсутність показу виступів кількох українських спортсменів.

Після п’яти місяців роботи радіостанції Центральної телерадіостудії Міністерства оборони України «Армія FM» її куратори вирішили провести акцію «День відчинених дверей», аби кожен міг побачити, як «живе» станція та її працівники.

Як з’ясувати, чи є стаття в інтернет-ЗМІ фейком, провівши фактчекінг ілюстрації до матеріалу? Про це на прикладі «новини» про вирощування в Чернівецькій області ананасів розповідає учасник проекту StopFake Артем Бабак в третій частині майстер-класу. Зокрема, він пояснює принцип дії спеціального антифейкплагіну RevEye Reverse Image Search, який встановлюється у браузери. Також Артем Бабак описує принципи перевірки достовірності фото у матеріалах веб-медіа з допомогою онлайн-проекту TinEye, а також відомих пошуковиків Google та Bing.

Як відшукати фотографії очевидців катастрофи у Twitter та інформацію про час і дату падіння літака, використовуючи дані Google Maps? Які пошуковики знаходять найбільш релевантні пости та зображення у Facebook і Twitter? Як Facebook допомагає встановити місцезнаходження народних депутатів? Які онлайн-інструменти створюють фейки від імені ОБСЄ та Обами? Про це – у другій частині майстер-класу Артема Бабака, учасника проекту StopFake.

«Многие журналисты, которые работают на политических процессах, так или и наче представляют, на какой они стороне. Чаще всего это сторона защиты», – говорит во второй части лекции об особенностях работы СМИ на политических судебных процессах в России журналист российского бюро «Радио Свобода» Антон Наумлюк.

«Пока вы освещаете судебный процесс в РФ – вам ничего не грозит. За вами ездят все время, следят, на вас даже хулиганы не могут напасть», – рассказывает об «опеке» российских властей над журналистами Антон Наумлюк, корреспондент российского бюро «Радио Свобода». Все это касается лишь работы на конкретном судебном процессе, на который журналист получил аккредитацию.

Для легальной работы в российских судах иностранные журналисты должны в первую очередь получить аккредитацию в МИД РФ. Об этом в лекции об особенностях работы СМИ на политических судебных процессах в России рассказывает журналист российского бюро «Радио Свобода» Антон Наумлюком. Он освещал судебные процессы в России над украинцами «дела Сенцова», Надеждой Савченко, Николаем Карпюком и Станиславом Клыхом.

«Знаете, как работает российская пропаганда? Они создают и финансируют общественные организации, которые говорят о том, что Саакашвили был фашистом; новая власть не сильно от него отличается, ведь закрываются русские школы; не дают русским петь песни на их языке. Какую-то чушь они несут. Потом это все подхватывается какими-то медиа», - рассказывает об одном из форматов работы российской пропаганды в Грузии редактор газеты Rezonansi Лаша Тугуши.

«Навіть під час війни мають буди якісь докази, що це (отримання акредитації, - ВК) є небезпечним для країни. Теоретична небезпека – це недостатня причина для того, щоб публікувати такі дані», - переконана американська журналістка та медіаюрист Марія Мицьо.

«У зверненні НСЖУ були допущені навіть фактологічні помилки. Основною аргументацією було те, що керівництво затримує виплати по заробітній платі, не втілюється редакційна політика. При цьому все вішається на одну особу. Як на мене, не було донесено повної інформації. Наприклад, зарплата була затримана Держказначейством, а не Зурабом Аласанією особисто», - так Оксана Романюк прокоментувала вимогу пленуму Національної спілки журналістів України ініціювати звільнення гендиректора НТКУ Зураба Аласанії. Більше про маніпуляції у зверненні пленуму та про можливі причини його появи саме зараз – у відеокоментарі виконавчої директорки Інституту масової інформації.