​Часто лунає твердження, що Україна програє інформаційну війну. До недавнього часу так і було, але з початком роботи прес-слу​ж​би нового Президента ​Порошенка ​ситуація змінилася, вважає професорка університету Західного Онтаріо (Канада). Про зміни, які сталися у висвітленні українських подій і про те, над чим слід працювати українським ​ЗМІ,​ експерт розпові​ла ​"ВідеоТеЦі"​.

​Для того, чтобы Закон ​"Про общественное вещание​"​ был максимально действенным, в него нужно внести ряд правок​, ​считает замглавы ​Г​оскомитета по вопросам телевидения и радиовещания Дмитрий Кравченко.

Президент Порошенко має публічно заявити, що підтримує судову реформу і пообіцяти, що робитиме все від нього залежне для її проведення, вважають експерти. Цей жест дасть зрозуміти громадськості, що нова влада справді поставила за мету реформувати систему так, щоб вона працювала для людей.

Суспільне мовлення має представ​ля​ти інтереси як україномовних, так і російськомовних українців. Дуже важливо, щоб для російськомовної аудиторії працювала окрема редакція, а не просто перекладалися новини з української, вважає медіадиректор Європейської мовної спілки, колишня голова Фінського каналу YLE шведською мовою Анніка Ніберг.

​В Україні медіакритика досі не цікава масовому споживачу – регулярно її читають лише працівники медіа​, та й вони не квапляться дослухатись до ​експертних​ зауважень. Про професійні травми, відчуття власної незначущості та потреб​у​ ​у ​"віагр​і​" вже через місяць роботи медіакритиком розповідає медіакритик зі ста​жем​.

У час, коли проти України ведеться інформаційна війна, не можна зволікати зі створенням суспільного мовника, який задаватиме високі стандарти для медіаринку, вважає юрит Інституту медіаправа. Розмови про кращу форму власності для нового мовника ведуться от уже 14 років, і настав час вибрати найоптимальніший варіант, який можна буде втілити найближчим часом.

Зараз маємо унікальний шанс провести реформу судової системи, але для її успішної реалізації потрібно, щоб журналісти регулярно доносили до громадськості, чому ця реформа так потрібна та у чому полягає її суть. Від рішення судді залежить доля людини - це має зрозуміти кожен, наголошує експерт ініціативи "Реанімаційний пакет реформ".

Учасники міжнародної конференції «Від державного до суспільного мовлення» обговорили пріоритетні кроки щодо впровадження суспільного мовлення в Україні. Про висновки, до яких в результаті дискусій дійшли учасники конференції, - у нашому матеріалі.

​Згідно ​і​з законом, суспільне мовлення у перші 4 роки свого існування фінансуватиметься з держбюджету. Втім, це не буде коштувати державі більше, ніж вона витрачала на утримання НТКУ, зауважує гендиректор ​НТКУ. Разом з тим суспільного мовника позбавляють такого джерела фінансування, як реклама. Якщо Перший Національний міг використовувати 20% ефірного часу для для реклами, то суспільний мовник ​зможе​ лише 5%. Обгрунтування цієї цифри нема, стверджує ​пан ​Аласанія.

...але якщо росіяни творять цю реальність усвідомлено та згідно із планом, то українці просто не мають іншого виходу, як створювати свою реальність, що від дійсності також буває далеко, говорить незалежний журналіст. В інтерв'ю "ВідеоТеЦі" він розповів про свої враження від робочої поїздки на Донбас та оцінив, наскільки українські ньюз-руми виявились готовими до роботи у гарячій точці.

Журналистки Севгиль Мусаева и Тамила Ташева – о своем опыте создания фейсбук-сообщества, ставшего мощной структурой гражданской взаимопомощи и распространения важной информации о происходящем в Крыму, оккупированном Россией.

Как украинской журналистике противодействовать российской пропаганде? С какими месседжами украинским СМИ следует идти к жителям Донбасса? Об этом и не только – в продолжении разговора с Игорем Шуваловым и Лаврентием Малазонией.

"Нельзя ради картинки рисковать",– убежден замдиректора по развитию НИСа. О том, чему украинские журналисты и ньюзрумы научились и с чем столкнулись, работая на передовой, чего опасаются новостийщики в условиях информационной войны с Россией,– в разговоре с руководителями новостей "Интера".

Аліса Рубан і Наталя Онищенко - ці дві людини забезпечують підтримку онлайн-проекту "Доступ до правди", за допомогою якого надсилання запиту до органів влади стало справою кількох хвилин. Зараз творці проекту спільно із колегами з Інституту медіаправа працюють над тим, щоб ефективно працювала система не лише надсилання запитів, але й покарання тих чиновників, хто ці запити ігнорує.

История онлайн-медиа в Украине – это история лжи и самообмана, считает главред AIN.UA. К чему приводит то, что большинство украинских изданий не создаются как бизнес и так и не становятся прибыльными, чем руководствоваться при запуске нового онлайн-ресурса - об этом и не только в выступлении Артура Оруджалиева на конференции по новым медиа.

Слід виробити у собі повагу навіть не до поглядів твоїх опонентів, а до їхнього права мати відмінні від твоїх погляди, вважає теле- і радіоведучий, обговорюючи, які ідеї зараз можуть об'єднати Україну. Дивіться фінальну частину свіжого випуску "Прицілу" із Ганною Гопко.

...и другого варианта у них нет, даже если бы они вдруг решили работать профессионально. После успешного завершения АТО на Донбассе следует провести "аудит" медийного пространства и перестать финансировать из госбюджета тех, кто содействовал антиукраинским силам, считает донецкий блогер и активист.