Мінфін поки не виділяє достатнього фінансування для «UA:Першого». На шляху суспільного ТБ в Україні вишикувалась армія із бюрократів, тим часом рейтинги каналу досі не оговталися після зникнення з його ефіру Шустера. На додачу до всього на адресу «UA:Першого» лунають звинувачення у джинсі. Про це і не тільки - у відвертій розмові із гендиректором каналу Зурабом Аласанією.

«Самая большая проблема, которая есть сейчас на территории неоккупированной Луганской области, – это то, что у нас не осталось ни одной типографии. Мы тиражируемся в Харьковской области. На доставку уходят практически сутки. Это самый нелепый показатель, на который мы никак не можем повлиять», - рассказывает о трудностях, с которыми столкнулась «Телегазета» (Старобельск, Луганская область) ее издатель Дмитрий Климанов. По словам медиаменеджера, издание приносит прибыль. О том, как газете удается быть рентабельной на фоне войны и сложной экономической ситуации, - в интервью Дмитрия Климанова «Видеотеке».

Недавно Всеукраинская рекламная коалиция представила декларацию креативных агентств «10 шагов к росту качества рынка», которая устанавливает правила для проведения тендеров и подходы к ценообразованию на их услуги. Один из подписантов – Александр Горлов, управляющий партнер CMS Group, в состав которой входит креативное агентство Tabasco, диджитал-агентство Prodigi, BTL-агентство Full Contact и другие. «Видеотека» спросила у него, почему такую декларацию агентства решили подписать именно сейчас, какой предусмотрен механизм взаимного контроля подписантов и над какими еще саморегуляционными инициативами стоит подумать рекламной отрасли.

Костянтин Красовський про боротьбу з тютюном засобами медіа та конкурс «Розвіймо димову завісу»

Пан Ґауден запропонував вельми цікавий спосіб ліквідувати залежність державних ЗМІ від тиску влади

«Загальна практика все ж є такою: всі дані є відкритими і держава має приймати індивідуальні рішення щодо окремих частин інформації, які є засекреченими з певних причин. І держава має пояснювати причини закриття даних, в тому числі – у суді, якщо у цьому буде потреба», - розповідає про особливості доступу до даних у Швеції посол цієї держави в Україні Мартін Хаґстрьом. Про це пан посол розповів під час Міжнародної конференції «RTI: Відзначення 250-ї річниці права на інформацію та подальше зміцнення всіх національних систем країн Східного партнерства». Про випадки, у яких держава таки має право засекречувати інформацію та «Експрессен»-тест, котрий використовується при прийнятті рішення щодо відкриття даних – у інтерв’ю Мартіна Хаґстрьома «Відеотеці».

“Украинский рынок интернет-рекламы плохо мониторится, он непрозрачен. Это значит, что большие бюджеты международных компаний к нам не доходят. Исследовательские инструменты для понимания конкурентной активности очень несовершенны. Если бы мы имели что-то похожее на MarkData в интернете, то могли бы намного быстрее расшевелить рынок и развиваться еще быстрее”, - уверена Настя Байдаченко, CEO AdPro.

Автор и ведущий "Историй в деталях" и "Бабьего лета" – о реальных и мнимых богинях, вдохновении, найденном в коробке из-под туфель, и митингах гражданского протеста против "Единой России".

Эти слова мы услышали от редактора газеты "Хорасан", прибывшего по обмену в Украину в составе делегации иранских журналистов.

Перший етап реформування державних та регіональних ЗМІ, який відповідно до закону має закінчитися 2016 року - не відбувся, - переконаний Олександр Дяченко, керівник юридичного відділу Української асоціації медіа бізнесу.

«Деякі країни завжди були прозорими. Позаяк інші, наприклад, із тоталітарним минулим, або з специфічними уявленнями про керування державою, не мають цих традицій відкритості. Державні органи, політиків лякає вже сам запит на інформацію. Навіть, якщо ми говоримо про такі прості речі, як зарплатні. Ми мусимо провести багато навчань для працівників публічного сектору, політиків, щоб навчити їх сприймати запити не як загрозу, а як нормальний компонент демократії», - переконаний Джоан Барата, міжнародний експерт із свободи слова. Про це він розповів під час Міжнародної конференції «RTI: Відзначення 250-ї річниці права на інформацію та подальше зміцнення всіх національних систем країн Східного партнерства». Більше про вплив тоталітарного минулого на доступ до публічної інформації, а також про те, чому часто простого ухвалення відповідного закону недостатньо для прозорості владних інституцій, - у бліц-опитуванні експертів зі свободи медіа.

Продолжение интервью Вячеслава Пиховшека специально для "ВидеоТеКи"

Представник ОБСЄ зі свободи слова запевняє: вона добре обізнана із ситуацією, яка склалась у Криму, де не тільки українським, але й західним журналістам перешкоджають виконувати свої професійні обов'язки. У короткому інтерв'ю "Телекритиці" вона вітає ініціативу Міжнародної федерації журналістів зібрати представників світових ЗМІ за одним столом, щоб обговорити конфлікт у Криму та питання, пов'язані з пропагандою, і каже, що планує найближчим часом повернутись до України.

Перший заступник голови Комітету з питань свободи слова та інформації розповіла, що пропускає засідання через передвиборчу агітацію.

«Когда со стороны Новоазовска пошли российские танки, многих это испугало. Из Мариуполя выехало примерно 30 тысяч человек. Среди них – наши подписчики, предприниматели, средний и малый бизнес. По рекламе мы потеряли более 60 процентов», – рассказывает о проблемах, с которыми столкнулась газета «Приазовский рабочий» (Мариуполь) ее директор – главный редактор Николай Токарский. «Видеотека» поговорила с медиаменеджером о сокращениях числа выпусков газеты, штата, новых тарифах «Укрпочты», отношениях с холдингом «Сегодня мультимедиа», а также о том, как издание пытается уменьшить издержки за счет экономии на отоплении.

«Оскільки медіа не розглядається як бізнес, за якістю ніхто не женеться. Оскільки ніхто не відповідає за якість свого видання, в нього легко потрапляють різні маніпуляції, фейки, пропаганда. Тому що журналістам платять мало, низькі зарплати, у журналістів немає мотивації працювати добре. Таким чином – у нас на ринку палка з двох кінців», – вважає керівник новинного відділу «Новое время» (2014–2015 рр.) та медіатренер Тарас Ільків.

«Навіть під час війни мають буди якісь докази, що це (отримання акредитації, - ВК) є небезпечним для країни. Теоретична небезпека – це недостатня причина для того, щоб публікувати такі дані», - переконана американська журналістка та медіаюрист Марія Мицьо.