«Два года назад мы были совершенно не информированы и похожи на детей. Во время первых встреч с российскими журналистами мы были не готовы к тому, что общаемся не с коллегами, а с пропагандистами. Это имело для нас серьезные последствия», - рассказывает журналист из Мариуполя Анна Мурлыкина. «Видеотека» поговорила с медийщицей о ее общении с российскими коллегами во время дискуссии «Пропаганда войны и ненависти и свобода массовой информации», организованной ОБСЕ в Вене, немногочисленных успехах борьбы с пропагандой и корпоративных СМИ, захвативших медиарынок Мариуполя.

«Оскільки медіа не розглядається як бізнес, за якістю ніхто не женеться. Оскільки ніхто не відповідає за якість свого видання, в нього легко потрапляють різні маніпуляції, фейки, пропаганда. Тому що журналістам платять мало, низькі зарплати, у журналістів немає мотивації працювати добре. Таким чином – у нас на ринку палка з двох кінців», – вважає керівник новинного відділу «Новое время» (2014–2015 рр.) та медіатренер Тарас Ільків.

Журналист и ведущий программы "Донбасс Реалии" требует от главы так называемой "ДНР" Александра Захарченка открыть доступ к украинским СМИ. Об этом он заявил в интервью «Видеотеке» после возвращения из поездки в восточные регионы Украины.

"Треба сформувати принципи роботи, які би стосувалися правил і принципів роботи цієї комісії таким чином, щоб вона працювала ефективно, і щоб її рішення були зрозумілими для широких кіл громадськості. Нам потрібно відновити довіру до неї. Якщо ця довіра буде відновлена, то далі ця комісія, думаю, буде працювати ефективно», – сказав в інтерв’ю Відеотеці голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко.

«Навіть під час війни мають буди якісь докази, що це (отримання акредитації, - ВК) є небезпечним для країни. Теоретична небезпека – це недостатня причина для того, щоб публікувати такі дані», - переконана американська журналістка та медіаюрист Марія Мицьо.

«Знаете, как работает российская пропаганда? Они создают и финансируют общественные организации, которые говорят о том, что Саакашвили был фашистом; новая власть не сильно от него отличается, ведь закрываются русские школы; не дают русским петь песни на их языке. Какую-то чушь они несут. Потом это все подхватывается какими-то медиа», - рассказывает об одном из форматов работы российской пропаганды в Грузии редактор газеты Rezonansi Лаша Тугуши.

В Молдове существует множество проектов, направленных на сближение журналистов страны с коллегами из непризнанной Приднестровской Молдавской республики, - рассказывает исполнительный директор Ассоциации независимой прессы Молдовы.Петру Маковей. По его словам, все подобные контакты происходят под контролем спецслужб ПМР. О работе молдавских журналистов, направленной на примирение жителей по левый и правый берегов Днестра; что уже сейчас нужно делать украинским медийщикам для того, чтобы не потерять жителей окуппированного Донбасса, - в интервью с Петру Маковеем

«Якщо журналіст дає рецепт, то він припиняє бути журналістом. Так само, як і психолог. Але журналісти можуть ставити нові питання суспільству», – розповідає психолог та миротворець Ірина Брунова-Калісецька. Про те, які нові питання суспільству можуть ставити медіа, аби долучитися до діалогу і примирення у конфліктному суспільстві, – в інтерв’ю ВідеоТеки.

“Украинский рынок интернет-рекламы плохо мониторится, он непрозрачен. Это значит, что большие бюджеты международных компаний к нам не доходят. Исследовательские инструменты для понимания конкурентной активности очень несовершенны. Если бы мы имели что-то похожее на MarkData в интернете, то могли бы намного быстрее расшевелить рынок и развиваться еще быстрее”, - уверена Настя Байдаченко, CEO AdPro.

«Когда со стороны Новоазовска пошли российские танки, многих это испугало. Из Мариуполя выехало примерно 30 тысяч человек. Среди них – наши подписчики, предприниматели, средний и малый бизнес. По рекламе мы потеряли более 60 процентов», – рассказывает о проблемах, с которыми столкнулась газета «Приазовский рабочий» (Мариуполь) ее директор – главный редактор Николай Токарский. «Видеотека» поговорила с медиаменеджером о сокращениях числа выпусков газеты, штата, новых тарифах «Укрпочты», отношениях с холдингом «Сегодня мультимедиа», а также о том, как издание пытается уменьшить издержки за счет экономии на отоплении.

«Самая большая проблема, которая есть сейчас на территории неоккупированной Луганской области, – это то, что у нас не осталось ни одной типографии. Мы тиражируемся в Харьковской области. На доставку уходят практически сутки. Это самый нелепый показатель, на который мы никак не можем повлиять», - рассказывает о трудностях, с которыми столкнулась «Телегазета» (Старобельск, Луганская область) ее издатель Дмитрий Климанов. По словам медиаменеджера, издание приносит прибыль. О том, как газете удается быть рентабельной на фоне войны и сложной экономической ситуации, - в интервью Дмитрия Климанова «Видеотеке».

Протягом останньої, четвертої сесії восьмого скликання Верховної Ради України для висвітлення роботи народних депутатів акредитувалися майже 500 представників ЗМІ. Загалом же зареєстрованих медійників у парламенті – понад чотири тисячі. Багато з них досі жодного разу не опублікували матеріали про діяльність законодавчого органу. Водночас особливість вітчизняного законодавства не дає можливості позбавити їх права працювати в парламенті.

«Загальна практика все ж є такою: всі дані є відкритими і держава має приймати індивідуальні рішення щодо окремих частин інформації, які є засекреченими з певних причин. І держава має пояснювати причини закриття даних, в тому числі – у суді, якщо у цьому буде потреба», - розповідає про особливості доступу до даних у Швеції посол цієї держави в Україні Мартін Хаґстрьом. Про це пан посол розповів під час Міжнародної конференції «RTI: Відзначення 250-ї річниці права на інформацію та подальше зміцнення всіх національних систем країн Східного партнерства». Про випадки, у яких держава таки має право засекречувати інформацію та «Експрессен»-тест, котрий використовується при прийнятті рішення щодо відкриття даних – у інтерв’ю Мартіна Хаґстрьома «Відеотеці».

«Деякі країни завжди були прозорими. Позаяк інші, наприклад, із тоталітарним минулим, або з специфічними уявленнями про керування державою, не мають цих традицій відкритості. Державні органи, політиків лякає вже сам запит на інформацію. Навіть, якщо ми говоримо про такі прості речі, як зарплатні. Ми мусимо провести багато навчань для працівників публічного сектору, політиків, щоб навчити їх сприймати запити не як загрозу, а як нормальний компонент демократії», - переконаний Джоан Барата, міжнародний експерт із свободи слова. Про це він розповів під час Міжнародної конференції «RTI: Відзначення 250-ї річниці права на інформацію та подальше зміцнення всіх національних систем країн Східного партнерства». Більше про вплив тоталітарного минулого на доступ до публічної інформації, а також про те, чому часто простого ухвалення відповідного закону недостатньо для прозорості владних інституцій, - у бліц-опитуванні експертів зі свободи медіа.

«Через якісь політичні міркування розгляд законопроекту був призупинений, і, по суті, не просувається. Ним не цікавляться депутати, навіть ті, котрі його вносили. Або ж цікавляться, але недостатньо для того, щоб його поставили до порядку денного», - так Дмитро Котляр, медіаексперт та один з ініціаторів законопроекту прокоментував процес ухвалення закону про доступ до публічної інформації. Про це він розповів під час Міжнародної конференції «RTI: Відзначення 250-ї річниці права на інформацію та подальше зміцнення всіх національних систем країн Східного партнерства». Більше про долю законопроекту та про перспективи законодавчого захисту викривачів – у коментарі Дмитра Котляра «Відеотеці».

«Художники работают с другим языком. Мы наконец-то ушли от поэтического кино, с которым никто лучше Параджанова, Ильенко и Осыки не справлялся. Режиссеры перестали лезть в прошлое и конструировать какие-то мифы. Они снимают о жизни – короткие документы о том, как люди живут сейчас», - поделился своими впечатлениями о новых тенденциях в украинском кино член жюри фестиваля «Молодость» Андрей Алферов. Чем фестиваль удивил кинокритиков и членов жюри в этом году - в блиц-опросе «Видеотеки».

«Є тенденція до зацікавлення українського глядача вітчизняним кіно. Головне - робити цікаві фільми, глядачі будуть їх дивитися, бо їм цікаво побачити самих себе на екрані», - говорить про перспективи українського кіно режисер Аркадій Непиталюк. Його короткометражна стрічка «Кров’янка» стала найкращою у національному конкурсі фестивалю «Молодість». Про враження від перемоги та повнометражний дебют режисера, котрий вже знаходиться на стадії постпродакшну, Непталюк розповів «Відеотеці» в інтерв’ю