Перший етап реформування державних та регіональних ЗМІ, який відповідно до закону має закінчитися 2016 року - не відбувся, - переконаний Олександр Дяченко, керівник юридичного відділу Української асоціації медіа бізнесу.

У Верховній Раді зареєстровані три законопроекти про мову, які передбачають майже повну українізацію телевізійного та радійного ефіру, преси, книговидання, кінематографа та реклами. Про те, як документи можуть вплинути на роботу ЗМІ, які санкції чекають на медіа у разі невиконання законів та про те, чи зможуть усі мовники виконувати окремі положення законопроектів – в інтерв’ю «Відеотеки» з медіаюристом Інституту медіа права (Центр демократії та верховенства права) Ігорем Розкладаєм.

«У Німеччині є закон, який карає за перекручування фактів, пов’язаних з Голокостом. Законодавством також передбачена кримінальна відповідальність за поширення неправдивої інформації, такої, що ображає честь та гідність людини, її релігійні, етнічні почуття. На превеликий жаль, наші суди та правоохоронні органи не вважають подібні випадки своєю сферою відповідальності», говорить Андрій Юраш, директор департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури. Про необхідність відповідальності за порушення прав нацменшин та релігійних спільнот, а також про те, чи дотримуються журналісти етики у матеріалах, що стосуються релігійної та етнічної тематик – у інтерв’ю Андрія Юраша «Відеотеці».

«Ми надаємо комерційні послуги. Ми продаємо свої шоу, одного разу ми навіть продюсували музику. Потім реінвестуємо отримані гроші на підтримку свого мовлення для того, щоб мінімізувати витрати суспільних коштів», - говорить Нікола Калігіоре, менеджер міжнародних відносин суспільного італійського мовника RAI.

Вперше в історії України керівника телерадіокомпанії, 100 % акцій якої у власності держави, не призначатиме влада, а обиратимуть на конкурсі члени Наглядової ради публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України». Претенденти на посаду голови правління ПАТ НСТУ можуть подавати документи до 16 березня. На прес-конференції, 3 лютого 2017 року, члени Наглядової ради Тарас Шевченко,Тетяна Лебедєва та Олексій Панич розповіли про вимоги до ідеального кандидата на посаду голови НСТУ. Детальніше про умови конкурсу – дивіться у матеріалі «Відеотеки».

«Брак розуміння того, в що ми вступаємо і яким чином ми це робимо, породжує велику хвилю тривоги у людей: як у прихильників, так і у опонентів. Прихильники бояться, що вони втратять певні можливості, опоненти - що їм доведеться підкорятися правилам, які для них чужі», - сказав Євген Глібовицький, експерт зі стратегій, партнер компанії Pro.mova під час конференції «Медіа за європейські зміни в Україні».

Какой путь за 25 лет прошла украинская журналистика, в каком состоянии находится сейчас и какая у нее перспектива? Узнать ответы на эти вопросы – цель проекта, который стартует на портале Detector Media. Открывает проект Александр Швец, главный редактор газеты «Факты», который в этом году отметит два юбилея. Первая дата – 25 лет его главредовского опыта, вторая – 20-летие газеты «Факты».

21 березня 2017 року Наглядова рада публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» на черговому засіданні оголосила кандидатів на вакантну посаду голови правління суспільного мовлення. На крісло очільника суспільного претендують вісім кандидатів. «Відеотека» пропонує глядачам ближче познайомитися поки що з двома з них – Зурабом Аласанією, колишнім генеральним директором НТКУ (2014-2016) та Романом Вибрановським - журналістом, керівником «Проекту комунікації реформ» Українського кризового медіа-центру.

21 березня 2017 року Наглядова рада публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» на черговому засіданні оголосила кандидатів на вакантну посаду голови правління суспільного мовлення. На крісло очільника суспільного претендують вісім кандидатів. «Відеотека» пропонує глядачам ближче познайомитися з двома із них - з Олександром Зоркою, віце-президентом НТКУ та Олександром Коваленком, начальником цеху електростанції НТКУ (НСТУ).

«Журналисты, которые находятся рядом с политиками, могут быть использованы, могут стать пешкой в играх этих людей, им может угрожать реальная опасность. Причем они даже не будут подозревать, откуда придет угроза. Многие из тех, кто находится во власти, предельно циничны, у них вообще нет никакого представления о порядочности, о ценности человеческой жизни. Сразу оговорюсь: я в данном случае не Кучму имею в виду. Не надо играть в игры с властью в целом и отдельными ее представителями в частности», – предостерег коллег руководитель украинского «Интерфакса» Александр Мартыненко в интервью Detector Media, отвечая на вопрос о перспективах расследования дела Георгия Гонгадзе.

21 березня 2017 року Наглядова рада публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» на черговому засіданні оголосила кандидатів на вакантну посаду голови правління суспільного мовлення. На крісло очільника суспільного претендують вісім кандидатів. «Відеотека» пропонує глядачам ближче познайомитися з двома із них – з Олегом Наливайком, головою Держкомтелерадіо з 2014 року і дотепер та Мареком Сіерантом, громадянином Польщі, фрілансером, спецкореспондентом на TV Republika і TV Polsat.

Руководитель украинского «Интерфакса» — о работе информагентства в эпоху соцсетей, средней температуре по палате украинской журналистики, об убийствах Гонгадзе и Шеремета. Интервью в рамках спецпроекта «Журналистика независимой Украины: первые 25 лет».

21 березня 2017 року Наглядова рада публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» на черговому засіданні оголосила кандидатів на вакантну посаду голови правління суспільного мовлення. На крісло очільника суспільного претендують вісім кандидатів. «Відеотека» пропонує глядачам ближче познайомитися з двома із них – Юрієм Дараганом, екс-генпродюсером сумського телеканалу СТС та Олександром Зиріним, телепродюсером, режисером і оглядачем.

«Чи потрібно на час військових дій в країні вводити спеціальні правила для журналістів? «Ні. Має бути змагання. Чиновники і влада мають не пускати, а журналісти мають прориватися. Така доля усіх журналістів. Яка надія чиновників? Щоб не було журналістів як класу. Щоб не було незручних запитань, щоб не було підстав для знущань над чиновниками у ЗМІ… Але під час війни ситуація загострюється. Ідеал військового чиновника – взагалі журналістів зупиняти за 100 км від лінії фронту. Але якщо журналіст зайшов на заборонену територію, він робитиме свою справу. І треба розуміти: якщо він потрапляє туди, куди не можна потрапити, то не несе відповідальності ніякої. У цьому завжди винен чиновник: не закрив шпарину», – говорить Микола Вересень, журналіст, теле- і радіоведучий.

«В Україні є свої "двохсоті" – люди, які фізично живі, але ментально, для України, вже мертві. Про них можна забути, змінити свідомість - майже нереально. Усі зусилля представників держави та медіа мають бути направлені на "трьохсотих", тобто, поранених, а також на дітей та підлітків», - переконаний Олександр Бондаренко, кандидат філологічних наук, експерт із гібридної війни та мови ворожнечі.

«В политике взяли верх шоумены, и абсолютно логично, что они теперь ведут программы. Политики системные, серьезные – они не любимы обществом так же, как здоровое питание. Судя по результатам выборов, общество хочет вкусно дохнуть— от пончиков, фастфуда, буженины, чипсов и химического «сока». Все знают, что нужно питаться правильно, но хочется же совсем другого!» – говорит журналистка, главный редактор газеты «Зеркало недели» Юлия Мостовая.

«У нас був план стати лідером, і минулого року ми це завдання виконали: вперше за 10 років «Плюси» повернулися до лідерства по всіх комерційних аудиторіях, по великих містах і по країні. Зараз у нас інший план – стати бізнесом. А стати бізнесом за цієї шаленої конкуренції, існування великої кількості медійних груп, – безперечно, виклик. І тут доводиться змінювати середовище, – говорить генеральний директор «1+1 медіа» Олександр Ткаченко. – У цьому плані ми координуємо дії з колегами по індустрії. Приміром, було зроблено кроки в зону платної дистрибуції в кабелі, коли ми почали вперше отримувати кошти від кабельних мереж. У нас з колегами є певний план дій – сподіваюсь, що спільними зусиллями ми за рік-півтора зможемо його здійснити, аби, власне, повернути логіку в існування телевізійної індустрії. А це має бути логіка бізнесу в першу чергу».