Почему просить у государства деньги на поддержку конкретного автора или произведения должно стать табу?

Переживши полон у так званій ЛНР, журналістка Громадського ТБ радить колегам, які можуть потрапити в аналогічні обставини, не брехати, не викручуватись і поводитись спокійно. Будь-які спроби обдурити сепаратистів або приховати частину правди про себе можуть призвести до трагічних наслідків.

Спеціаліст з протидії расизму та ксенофобії пояснює різницю між національністю та етнічністю та чому про це мають знати журналісти, а також розповідає про найпоширеніші негативні стереотипи щодо нацменшин в Україні.

Как можно интерпретировать фейковый сюжет о «распятом мальчике» с точки зрения теорий Ролана Барта, почему к российским журналистам относятся как к террористам, комментирующим теракт, и почему на борьбу с пропагандой не стоит тратить деньги и время, - в видеофрагментах лекции-дискуссии журналиста Виталия Портникова и философа Андрея Горныха

Как тележурналисту перестать быть подставкой для микрофона и стать документалистом – в видеофрагментах лекции корреспондента ТСН Станислава Ясинского на форуме «Новомедиа».

Почему журналистам, освещающим конфликт на Донбассе, нужно забыть о патриотизме и почему стоит осторожней использовать слово «террорист» в репортажах – в видеофграгментах с лекции журналиста «1+1» Григория Жигалова на форуме «Новомедиа».

У розпал конфліктів в Криму та на Донбасі люди переставали довіряти українським медіа, адже, те, що вони бачили по телевізору, не зовсім відповідало реальності, розповідає журналістка «Громадського ТБ»

Чем был плох Гусинский со своим старым НТВ, когда он нес гласность и свободу? Он делал это за деньги государства, напоминает российский журналист. О деньгах как одной из самых болевых точек прежней и современной журналистики, а также о том, какая задача в эпоху соцсетей все еще остается в компетенции профессиональных СМИ,- в этом материале.

Інформаційна агресія з боку Росії відчутна і в Естонії, зазначив Владімір Сазонов,старший дослідник Центру східних досліджень Тартуського університету. В країні доступні різні російські ЗМІ, зокрема такі канали, як «Россия 24», НТВ, «Перший канал» та інші. Щоб протидіяти пропаганді, в Естонії обрали кілька напрямів. По-перше, у сфері освіти – в низці університетів студенти вивчають явище російської пропаганди та медійних маніпуляцій, їхній вплив, - розповідає Владімір Сазонов.

Потрапивши до зони АТО, журналіст має розуміти, що висвітлення бойових дій – не єдина тема, яка може зацікавити аудиторію, розповідає журналістка «Громадського ТБ»

Постити на своєму фейсбук-профілі лише посилання на власні ж журналістські матеріали - це моветон, вважає оглядач "Телекритики" Світлана Остапа. Виступаючи на нещодавній конференції про те, як соцмережі змінюють журналістику, вона поділилась досвідом, як поєднувати особисте та професійне на своєму акаунті.

Провести загальноукраїнський аудит ЗМІ та скоротити їх кількість утричі, згадати епоху Горбачова та причини високого суспільного інтересу до преси, взявши колишній досвід на оззброєння, припинити продаж "черевиків без шнурків" та знаходити час для аналізу власного продукту, радять Андрій Куликов, Микола Вересень та Кіра Фоменко.

Головний редактор проекту "Владометр" - про корисні для України приклади зі світового досвіду громадського контролю за чиновниками засобами нових медіа.

О том, как история успеха RT, призванного улучшить имидж России в мире, перекроила историю YouTube,- в мини-лекции директора по маркетингу телекомпании.

Сергей Щербина признается, что такая закономерность вызывает у него как у главреда интернет-издания неоднозначные чувства. Об опыте запуска Insider'а и контексте, в котором проект развивается,– в выступлении известного журналиста на конференции по новым медиа.

"...потому что учредителя у нас нет",– говорит основатель и руководитель независимого нишевого медиа Platfor.ma. По его словам, данный проект – "не чистый бизнес, а вид социального предпринимательства". О том, чем бизнес-модель Platfor.ma напоминает стул с шестью ножками и какие способы монетизации контента успешно работают для этого онлайн-СМИ,– в небольшой лекции Александра Акименко на конференции по новым медиа.

Конкуруючи за увагу аудиторії, українські ЗМІ нерідко вдаються до мови ворожнечі, що є грубим порушенням професійних стандартів, констатує спеціаліст з протидії расизму та ксенофобії. У другій частині її тренінгу для журналістів - про те, за якими ознаками розпізнавати мову ворожнечі та як висвітлювати події за участі праворадикальних спільнот і не допустити прямої пропаганди їхніх поглядів.