«Збройні сили Німеччини за допомогою британських експертів, організували для журналістів вишкіл. Ми вирушали в зону воєнних дій знаючи, як надати першу медичну допомогу. Якщо, наприклад, під кимось з нас вибухне міна або граната, або комусь відірве ногу. У Німеччині жоден журналіст не може поїхати на війну не пройшовши цей курс», - сказав Дітмар Шуманн, німецький воєнний журналіст та документаліст, під час відкритої лекції «Залишитися живим: як працювати воєнним журналістом в Україні, Грузії та Сирії». Лектор розповів про особливості роботи кореспондента у цих трьох країнах, а також не оминув увагою тему гібридної війни, яку веде нині Росія проти України.

Якою була журналістика на зламі незалежності України? Про особливості інформаційного простору з 1980-х до початку 1990-х під час відкритої лекції «Історія української журналістики» розповів професійний очевидець тих подій – журналіст Микола Вересень.

Інформаційна агресія з боку Росії відчутна і в Естонії, зазначив Владімір Сазонов,старший дослідник Центру східних досліджень Тартуського університету. В країні доступні різні російські ЗМІ, зокрема такі канали, як «Россия 24», НТВ, «Перший канал» та інші. Щоб протидіяти пропаганді, в Естонії обрали кілька напрямів. По-перше, у сфері освіти – в низці університетів студенти вивчають явище російської пропаганди та медійних маніпуляцій, їхній вплив, - розповідає Владімір Сазонов.

Журналістика в епоху глобалізації та цифрової революції потребує формування нового етичного підґрунтя. Концепція «правди» для роботи медіа також потребує перегляду, - переконаний Кліффорд Ґ. Крістіанс, професор журналістики і медіазнавства з Іллінойського університету. На додаток до концепту «правди», викладення об’єктивних фактів без викривлень науковець пропонує називати поняттям «Алетея». Воно полягає у «розкритті» дійсного значення ситуативного, історичного та культурного контекстів події. На думку професора, журналісти повинні донесити до аудиторії не тільки факти, а й контекст, які б дозволили людям самим робити висновки із поточних подій. Більше про принципи та цінності, яких варто було б дотримуватись журналістам - у епізодах з лекції Кліффорда Ґ. Крістіанса.

Фотоистория как жанр вымирает в украинской журналистике, утверждает фотограф-документалист Анна Войтенко. О том, как фотожурналист превратился из аналитика в иллюстратора, и о том, какие способы находят фотографы-документалисты для продвижения своих проектов в условиях отсутствия интереса к ним СМИ, – в видеофрагментах творческой встречи с Анной.

«Что происходит у нас? Мы смотрим американские сериалы, построенные по американской модели мира, российские – по российской. Нашей - нет», говорит медиаэксперт в своей лекции

Якщо ви тільки приїхали у зону конфлікту, і маєте власні переконання - засуньте їх собі... подалі, - радить репортер ARD колегамі. Часто мешканці зони військових дій можуть провокувати журналіста на те, аби він висловив своє ставлення до подій. І головне тут - зацікавити до розмолви самих людей

Журналіст німецького телеканалу ARD Георгій Тихий розказав чому має дві прес-карти, що бере із собою на війну і яку небезпеку для військових становлять журналісти без досвіду роботи у зоні конфлікту

Потрапивши до зони АТО, журналіст має розуміти, що висвітлення бойових дій – не єдина тема, яка може зацікавити аудиторію, розповідає журналістка «Громадського ТБ»

Журналистки Севгиль Мусаева и Тамила Ташева – о своем опыте создания фейсбук-сообщества, ставшего мощной структурой гражданской взаимопомощи и распространения важной информации о происходящем в Крыму, оккупированном Россией.

История онлайн-медиа в Украине – это история лжи и самообмана, считает главред AIN.UA. К чему приводит то, что большинство украинских изданий не создаются как бизнес и так и не становятся прибыльными, чем руководствоваться при запуске нового онлайн-ресурса - об этом и не только в выступлении Артура Оруджалиева на конференции по новым медиа.

Журналісти часто зловживають словами «війна», «смерть», «катастрофа», щоб привернути більше уваги до своїх матеріалів. Це призводить до формування хибної безрадісної картини світу у глядача, і він не бачить виходу, вважає соціолінгвіст Тетяна Кузнєцова-Арнаутова.

Порушуючи професійні стандарти, розміщуючи джинсу, ЗМІ розплачуються найдорожчим, що мають,- власною репутацією​ та довірою своєї аудиторії, нагадує у своїй лекції "Журналістика і вибори" директор миколаївського Коледжу преси і ТБ Гліб Головченко.

В нынешних условиях, когда немало печатных изданий должны переместиться в интернет, глянцевый журнал обязан оправдать ожидания своего читателя. Зачем-то ведь этот человек покупает очередной выпуск "Esquire", а не бокал пива. Как в этом смысле оправдывает свое существование "Esquire Украина", объясняет его главред Алексей Тарасов и попутно рассказывает много другого интересного.

Алексей Тарасов рассказывает о том, как журнал "ОМ" перевернул его сознание, что именно позволяет считать Мустафу Найема лучшим политическим журналистом в Украине, чем аудитория "Esquire" отличается от остальных любителей печатной прессы и какой вопрос журналисту следует задавать самому себе как можно чаще.

В данный момент Госкино ​Украины ​готово профинансировать дебют, не спрашивая, сколько людей посмотрят ваш фильм. В Польше уже давно такого нет,​ ​и в Украине в скором времени правила станут жестче​, предостерегает молодых кинематографистов польский документалист​. ​О том, что может помочь начинающим режиссерам дебютировать успешно, - в первой части лекции директора Академии документальных искусств.

Сытому стабильному обществу на Западе нас не понять. После развала СССР мы живем как будто на войне, вот почему наша пресса просто физически не в состоянии позволить себе ту степень отстраненности, которая требуется согласно западным представлениям о профессиональных стандартах, считает российский журналист.