Дмитро Лиховій закінчив військову кафедру і був лейтенантом запасу. Минулого року він був мобілізований і протягом року служив у 1-ій танковій бригаді ЗСУ, був заступником командира зенітної ракетно-артилерійської батареї, зокрема відповідав за роботу з особовим складом. Каже, просвітницько-пропагандистська робота майже не ведеться в армії, тому що цього не хочуть самі бійці (хоч саботаж нечастих лекцій з їхнього боку - не єдина причина).
"У мене хронічна астма, я був мобілізований у першу чергу, тоді ще й медкомісії не було, мені навіть повістку додому не приносили. Але для мене не було сумнівів, я повинен був піти",- розповідає Дмитро. Розгубленість та переляк швидко минули, згадує він, натомість йому вдалося знайти спосіб застосувати свої журналістські навички та досвід у спілкуванні із мобілізованими та командирами. Крім цього, будучи в армії, Дмитро залишався для своїх колег-журналістів одним із постачальників інсайдерської інформації про те, як насправді відбувається мобілізація, а після цього став і залишається волонтером, який допомагає бійцям.
Детальніше про цей етап свого життя і про те, де він та його дружина Леся Шовкун (нагадаємо, вони разом звільнились із редакції газети "Україна молода" на початку серпня) шукатимуть професійної реалізації,- у другій частині інтерв'ю. Початок цього матеріалу дивіться тут.
Джерело фото - фейсбук Дмитра Лиховія
Зйомка, монтаж - Олексій Темченко
