У світовій практиці журналістів прийнято вважати не учасниками конфлікту, а тими, хто його висвітлює. Сьогодні влада мовчки спостерігає за тим, як силовики прицільно стріляють у журналістів і залишаються безкарними. У цих умовах медійникам слід усвідомити: кожного з нас та професію в цілому в Україні може врятувати лише консолідація, наголошує журналістка.

Вчора вдень представники громадських організацій, журналісти та учасники Майдану проводили мирні акції, щоб показати свою незгоду із "законами про диктатуру", ухваленими Верховною Радою 16 січня. Громадяни сподівались, що президент Янукович дослухається до них. Але марно.

​В ефірі hromadske.tv відомий медіадіяч та екс-ведучий "1+1" запевнив: як журналіст він не буде відчувати утиски, якщо Янукович підпише "закони про диктатуру". Піховшек це пояснює тим, що працює так, щоб не підпадати під дію закону: він не записує інформацію, а "запам​'​ятовує головою".

Юрист Національної спілки журналістів України розклала по полицям скандальний законопроект та навела контраргументи, чому він не може бути прийнятий.

Коли медіа застерігають проти радикалізації протестної активності, вони тим самим допомагають державі поширювати термін "радикальна" на будь-яку активність взагалі.

Чому висвітлення візиту генсека Ради Європи Турбйорна Ягланда на українських каналах було схожим і однобічним, «ВК» спитала в Михайла Шаманова, Тараса Петріва та Михайлини Скорик.

Така була перша реакція деяких журналістів на скасування законопроекту про наклеп у Верховній Раді 2 жовтня 2012 року.

Медіаюрист Ігор Розкладай та оглядач "Телекритики" Світлана Остапа в ефірі радіо "Свобода" - про ситуацію навколо закону про наклеп.

Політична гра чи підготовка до політичних репресій? Автори «Порядку денного» Вікторія Сюмар та Кость Бондаренко аналізують мотиви влади криміналізувати відповідальність за наклеп.