Качество общественного вещания зависит от качества общества, подчеркивает известный журналист и литератор. В нашем видеоматериале – его короткий рассказ об опыте работы Общественных вещателей в мире и способах их финансирования, а также о существенных отличиях между украинским и британским парламентами.

При створенні Суспільного збережеться весь​ ​комплекс регіонального мовлення​, запевняє гендиректор НТКУ. ​​24 лютого на засіданні колегії Держкомітету​ ​ТБ​​ ​і радіомовлення​ він​ розповів про зміни, внесені до Закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України».

Українські телеканали давно вже мали розпочати виробництво власного контенту, але вони продовжують купувати російські серіали. Законопроект №1317, який забороняє розповсюдження в Україні фільмів російського виробництва, має спонукати наших телеменеджерів виробляти свій продукт, переконаний гендиректор «1+1 медіа» Олександр Ткаченко. Дивіться продовження його дискусії із Зурабом Аласанією щодо культури та пропаганди.

Минулий рік показав, що громадянське суспільство та громадські організації є тими силами, які реально здатні досягати змін та пропонувати порядок денний. В багатьох питаннях такі ініціативи були набагато кориснішими, мобільнішими та ефективнішими за державні, - стверджує директор Інституту медіа права Тарас Шевченко.

За спостереженнями виконавчої директорки Інституту масової інформації, в 2014-му році журналісти стали менш активно захищати стандарти професії, порівняно з попередніми роками. У той же час, за результатами моніторингу ІМІ, у своїй діяльності журналісти стали серйозніше стежити за дотриманням балансу думок, обґрунтованості, наявністю експертної думки.

Віце-президент Європейської мовної спілки вважає, що Суспільний мовник буде популярний на всій території України, в тому числі і на сході. Якщо Суспільне буде справлятися зі своєю задачею, надаватиме перевірену надійну інформацію, то глядачі зроблять свій вибір на його користь.

Експерт Ради Європи вважає, що новий законопроект про Суспільне мовлення цілком відповідає українським реаліям. На теориторії України немає рекламного ринку, відмічає експерт, тому він вбачає доцільним фінансувати Суспільний мовник з бюджету.

Голова Відділу медіа та управління Інтернетом департаменту Інформаційного суспільства Директорату прав людини та верховенства права, Рада Європи про Закон про суспільне мовлення та кроки, які необхідно зробити на шляху його створення.

"Відеотека" поцікавилася у медіаекспертів, як українські ЗМІ дотримувалися журналістських стандартів під час парламентської виборчої кампанії. Про те, чим ця кампанія відрізнялась від попередньої президентської, хто найбільше джинсував, які зміни на краще дивіться у нашому відео

Замість впровадження нових заборон у сфері медіа державі достатньо якісніше виконувати свою функцію, вважає юрист Української асоціації видавців періодичної преси. Не менш важливим у боротьбі з прихованою рекламою є саморегуляція самих медійників.

Тарас Березовець, Кость Бондаренко і Володимир Фесенко про те, чи є пряма залежність між тим, що люди дивляться і за кого голосують, чи досі телебачення є найвпливовим видом медіа, наскільки ефективно передвиборчі технології впливають на аудиторію Фейсбуку

В період передвиборчої агітації Нацрада не має повноважень, які потрібні, аби ефективно контролювати наявність прихованих замовних матеріалів у ЗМІ. У цій ситуації перша заступниця Національної ради з питань телебачення та радіомовлення покладає сподівання на сумління журналістів та вплив громадськості.

Українці вже звикли до компромату і сприймають це явище як ознаку чергової виборчої кампанії, вважають експерти. Але чи справді внаслідок війни компроматів одні політики втрачають рейтинг, а інші набувають? Своїми міркуваннями щодо цього діляться Кость Бондаренко, Тарас Березовець та Володимир Фесенко.

13 жовтня на Першому національному стартують «Національні дебати», в яких братимуть участь 28 партій з 29-ти. КПУ відмовилась від участі, але письмової відмови організатори так і не дочекались.​ Тим часом після гарячих дебатів на каналі​ вирішили: ведучі передвиборчого проекту спілкуватимуться із гостями двома мовами: Мирослава Гонгадзе - українською, Зураб Аласанія - російською.

Але Європа бачить, хто у цьому конфлікті не поважає цінності, запевняє генсекретар Міжнародної асоціації прес-клубів.

Європейські експерти вважають: перешкоджання російським ЗМІ ​в Україні ​суперечить стандартам свободи слова, боротися із пропагандою з боку Росії треба не шляхом заборон, а за допомогою правди. З точки зору деяких українських медіа-експертів, така думка їхніх колег з Європи - наслідок того, що останні все ще недооцінюють вплив російських ЗМІ не лише на Україну, але й на європейський інформаційний простір.

Український уряд ​- перед дилемою: держава має реагувати на російську агресію та здійснювати контрпропаганду​ і в​ той же час​ розбудовувати демократичне суспільство. Як це зробити, коли 90% ​вітчизняних ​медіа належать приватним власникам, ​котрі​ не завжди готові зайняти патріотичну позицію, розмірковує віце-прем​'​єр міністр з гуманітарних питань.