Репортаж з акції вшанування пам’яті 62-хзагиблих журналістів

Йти шляхом сурдоперекладачки Наталі Дмитрук, мати совість, жити за Станіславським і кланятись в ноги меценатам - ці та інші рецепти, як журналістам бути незалежними, дали гості телепроекту "Слава Україні!" на ТВі.

Запеклі дискусії про залежність та сервільність вітчизняних ЗМІ – не більше, ніж обов'язкова складова передвиборчих загравань з електоратом як з боку влади, так і з боку опозиції. Але жоден із таборів не зацікавлений у реальних змінах правил гри на медіаринку, говорять ведучі "Порядку денного".

Під час презентації "Хрустальної свиноферми", чергової повісті з "шахової" серії Бриниха, присутні оцінили перспективність письменника як парламентаря. Своє слово з цього приводу сказав й сам автор.

Коли правозахисник Максим Буткевич радить журналістам коректно писати про ЛГБТ-спільноту, варто пам'ятати, що далеко не всім цікаво взагалі знати про неї.

За лаштунками «Сніданку з 1+1» журналісту "ВідеоТеКи" вдалося підгледіти та підслухати багато цікавих подробиць щодо нового сезону популярного проекту.

Журналисты LB.ua, опасаясь преследований, покинули свою редакцию, но продолжают работать и убеждены, что решение ситуации зависит от первых лиц страны.

Колись популярний телеведучий не планує повертатися у кадр, але досі користується бонусами, які заробив під час роботи у прямому ефірі.

Журналісти прийшли під Генпрокуратуру протестувати проти політичних переслідувань LB.UA та ТВі.

Мігранти у Королівстві кривих дзеркал

Відомий український журналіст іронізує над спробою політичних активістів наслати на нього церковне прокляття за книжку.

"Мир наизнанку". В продолжении разговора с автором программы "1+1" - о том, как делают самую интересную программу о путешествиях.

Стаття «Глобальні економічні тренди та Україна без майбутнього», опублікована на сайті « Економічної правди» 17 липня , викликала бурхливу суспільну дискусію. На думку політичного оглядача Олександра Михельсона, обговорення матеріалу проходило здебільшого у «зрадо-переможному» вимірі.

«Я розповів про людину, яку люблю і хочу, щоб її полюбили інші. Весь фільм спрямований на те, щоб відкрити глибини шевченківського духу і показати, наскільки він був вразливим, як він оцінював увесь світ, як він його малював. Це картина про найближчу людину – про родича», - сказав Олександр Денисенко, автор сценарію та режисер фільму «Тарас. Повернення» під час завершення зйомок стрічки.

«У нас був план стати лідером, і минулого року ми це завдання виконали: вперше за 10 років «Плюси» повернулися до лідерства по всіх комерційних аудиторіях, по великих містах і по країні. Зараз у нас інший план – стати бізнесом. А стати бізнесом за цієї шаленої конкуренції, існування великої кількості медійних груп, – безперечно, виклик. І тут доводиться змінювати середовище, – говорить генеральний директор «1+1 медіа» Олександр Ткаченко. – У цьому плані ми координуємо дії з колегами по індустрії. Приміром, було зроблено кроки в зону платної дистрибуції в кабелі, коли ми почали вперше отримувати кошти від кабельних мереж. У нас з колегами є певний план дій – сподіваюсь, що спільними зусиллями ми за рік-півтора зможемо його здійснити, аби, власне, повернути логіку в існування телевізійної індустрії. А це має бути логіка бізнесу в першу чергу».

«В Україні є свої "двохсоті" – люди, які фізично живі, але ментально, для України, вже мертві. Про них можна забути, змінити свідомість - майже нереально. Усі зусилля представників держави та медіа мають бути направлені на "трьохсотих", тобто, поранених, а також на дітей та підлітків», - переконаний Олександр Бондаренко, кандидат філологічних наук, експерт із гібридної війни та мови ворожнечі.

«Чи потрібно на час військових дій в країні вводити спеціальні правила для журналістів? «Ні. Має бути змагання. Чиновники і влада мають не пускати, а журналісти мають прориватися. Така доля усіх журналістів. Яка надія чиновників? Щоб не було журналістів як класу. Щоб не було незручних запитань, щоб не було підстав для знущань над чиновниками у ЗМІ… Але під час війни ситуація загострюється. Ідеал військового чиновника – взагалі журналістів зупиняти за 100 км від лінії фронту. Але якщо журналіст зайшов на заборонену територію, він робитиме свою справу. І треба розуміти: якщо він потрапляє туди, куди не можна потрапити, то не несе відповідальності ніякої. У цьому завжди винен чиновник: не закрив шпарину», – говорить Микола Вересень, журналіст, теле- і радіоведучий.