Коли суспільство побачить, що ЗМІ мають вплив на ситуацію в країні, допомагають боротися з корупцією — довіра до них збільшиться, — переконана Світлана Остапа, заступниця шеф-редакторки порталу «Детектор медіа». Про це вона сказала під час ранкового ефіру на «5 каналі».

«Я вам так скажу: дошли уже до конкретных инопланетян, до метеоритов, дошли до того, что Клепу чуть не кокнули, что герой мой один на всем земном шаре остался, – рассказал исполнитель роли Юрчика Юрий Ткач журналистам «Детектор медіа» во время съемок сериала.

Заступниця шеф-редактора «Детектор медіа», заступниця голови Наглядової ради Публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» Світлана Остапа у програмі «Реалії» на телеканалі «Буковина» розповіла про те, які зміни відбудуться у системі Суспільного мовлення України

«Протягом останніх трьох із половиною років люди з півострова дізнаються про Крим тільки негативні новини. Вони хочуть чути про своє буденне життя, людські історії. Я не говорю, що ми маємо вихваляти окупаційну владу Криму. Очевидно, що ні. Але говорити про цікавих, успішних кримських татар, про українських мешканців Криму – це конче потрібно зараз. Інакше люди підуть читати пропагандистські місцеві новини», - переконаний Алім Алієв, співзасновник ГО «Крим SOS».

«У нас був план стати лідером, і минулого року ми це завдання виконали: вперше за 10 років «Плюси» повернулися до лідерства по всіх комерційних аудиторіях, по великих містах і по країні. Зараз у нас інший план – стати бізнесом. А стати бізнесом за цієї шаленої конкуренції, існування великої кількості медійних груп, – безперечно, виклик. І тут доводиться змінювати середовище, – говорить генеральний директор «1+1 медіа» Олександр Ткаченко. – У цьому плані ми координуємо дії з колегами по індустрії. Приміром, було зроблено кроки в зону платної дистрибуції в кабелі, коли ми почали вперше отримувати кошти від кабельних мереж. У нас з колегами є певний план дій – сподіваюсь, що спільними зусиллями ми за рік-півтора зможемо його здійснити, аби, власне, повернути логіку в існування телевізійної індустрії. А це має бути логіка бізнесу в першу чергу».

«Я розповів про людину, яку люблю і хочу, щоб її полюбили інші. Весь фільм спрямований на те, щоб відкрити глибини шевченківського духу і показати, наскільки він був вразливим, як він оцінював увесь світ, як він його малював. Це картина про найближчу людину – про родича», - сказав Олександр Денисенко, автор сценарію та режисер фільму «Тарас. Повернення» під час завершення зйомок стрічки.

Член наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України Світлана Остапа у студії «ЛОТ наживо» на Луганській філії НСТУ розповіла про те, як буде працювати суспільне мовлення в регіонах.

Що таке журналістика даних? Як пов’язані комп’ютерні алгоритми, обмеження волі, розслідувальницька журналістика та яке її майбутнє? Про що йдеться у статті The Wall Street Journal, котра складається виключно з комп’ютерного коду та коментарів до нього? Скільки Пулітцерівських премій має видання Pro Publica, котре займається розслідуваннями та використовує журналістику даних? Врешті, як журналістика даних може руйнувати міфи, упередження та виявляти пропаганду – розповідає Анатолій Бондаренко, заступник головного редактора, керівник напрямку журналістики даних та інфографіки у проекті texty.org.ua.

«На одинадцятому році життя часопису «Антиквар» ми вирішили перейти на українську мову. Наші рекламодавці висунули відповідні умови — для них був принциповим друк статей в журналі українською. Коли є запит на україномовний контент, навіть таке нішове видання, як наше, яке спрямоване на пострадянський простір, може перейти на українську», - пояснює причини «українізації» журналу Ганна Шерман, головна редакторка часопису.

«Всё сейчас полярно у нас в стране: люди делятся на сторонников русской весны и сторонников Украины. Первые выбирают СМИ явно пропагандистские для них, вторые выбирают пропагандистские ресурсы для себя. Мне кажется, задача качественной журналистики - давать ответы всем аудиториям, независимо от их политических взглядов», - уверен Алексей Мацука, журналист «Общественного ТВ Донбасса», один из организаторов Donbass Media Forum.

С июня компания Pronto Film снимает в Киеве приключенческое фэнтези «Фокстер & Макс».

«Головне – це те, що ми ніколи не цікавилися ніким, крім себе. Що пересічний український читач і журналіст, по-перше, мають пам'ять акваріумної рибки, а по-друге, мають обрій акваріумної рибки, яка нічого не бачить за кордоном скла, через яке вона дивиться. Це нормальний колоніальний синдром. Багато хто переконує, що тут не було колонії, що це була органічна частина імперії і таке інше. Це неправда», – говорить журналіст, публіцист, теле- і радіоведучий Віталій Портников.

До дня народження ув’язненого кінематографіста активісти, колеги та небайдужі люди зібралися на оглядовому майданчику в Маріїнському парку біля режисерського крісла, щоб зачитати привітання Сенцову, пригостити охочих іменним тортом і підписати листівки на підтримку режисера.

У новому сезоні, з 4 вересня 2017 року, на Суспільному телебаченні і радіомовленні запустять цикл концертних програм, які будуть наживо виконуватися у Будинку звукозапису «Українського радіо» і записуватися для радіо і телеефіру. «Відеотека» побувала на репетиції Заслуженого академічного симфонічного оркестру Національної радіокомпанії України та дізналась, які плани колектив має на літо, а також, чому музика може бути важливішою за економічні показники.

У Києві 20 липня 2017 року відбулася організована медійниками акція до річниці трагічної загибелі журналіста Павла Шеремета. Учасники акції зібралися о 8.00 на розі вулиць Івана Франка та Богдана Хмельницького – саме в той час і там, де загинув Павло. Вони вшанували його пам'ять, поклавши квіти і запаливши свічки.

Для нового сезону на Суспільному мовленні колектив «Українського радіо» – Академічний хор ім. П. Майбороди – готує масштабний проект Radio Chor UA. «Відеотека» розпитала у художнього керівника хору «Українського радіо» Юлії Ткач про історію колективу, якому в 2017 році виповнюється 85 років.

Стаття «Глобальні економічні тренди та Україна без майбутнього», опублікована на сайті « Економічної правди» 17 липня , викликала бурхливу суспільну дискусію. На думку політичного оглядача Олександра Михельсона, обговорення матеріалу проходило здебільшого у «зрадо-переможному» вимірі.