Команда ГО «Детектор медіа» популяризує перший в Україні онлайн-посібник з медіаграмотності «МедіаДрайвер». Презентації вже відбулись у Краматорську та Дніпрі, на черзі – Миколаїв.

«Чи потрібно на час військових дій в країні вводити спеціальні правила для журналістів? «Ні. Має бути змагання. Чиновники і влада мають не пускати, а журналісти мають прориватися. Така доля усіх журналістів. Яка надія чиновників? Щоб не було журналістів як класу. Щоб не було незручних запитань, щоб не було підстав для знущань над чиновниками у ЗМІ… Але під час війни ситуація загострюється. Ідеал військового чиновника – взагалі журналістів зупиняти за 100 км від лінії фронту. Але якщо журналіст зайшов на заборонену територію, він робитиме свою справу. І треба розуміти: якщо він потрапляє туди, куди не можна потрапити, то не несе відповідальності ніякої. У цьому завжди винен чиновник: не закрив шпарину», – говорить Микола Вересень, журналіст, теле- і радіоведучий.

Якою є найбільша проблема українських мас медіа? Чи потрібні спеціальні правила для журналістів під час війни? Над цими та іншими питаннями Микола Вересень розмірковує в інтерв’ю в межах спецпроекту «Детектора медіа» «Журналістика незалежної України: перші 25 років».

«В Україні є свої "двохсоті" – люди, які фізично живі, але ментально, для України, вже мертві. Про них можна забути, змінити свідомість - майже нереально. Усі зусилля представників держави та медіа мають бути направлені на "трьохсотих", тобто, поранених, а також на дітей та підлітків», - переконаний Олександр Бондаренко, кандидат філологічних наук, експерт із гібридної війни та мови ворожнечі.

У чому головна особливість цьогорічної сцени «Євробачення»? Хто з команди найбільше втомлюється під час репетицій? Завдяки чому номери на конкурсі виглядатимуть так, ніби зняті у 3D? Відповіді на всі ці питання – у екскурсії сценою «Євробачення», котру для «Відеотеки» провів Роман Керик, заступник виконавчого директора - з технічних питань Дирекції «Євробачення».

«Цей контракт не видуманий, не взятий з неба. За основу був взятий контракт із великих державних підприємств і дуже сильно перероблений. Спочатку там було вказано, що моє робоче місце на вулиці Мельникова, 42. Це велике питання, бо там тільки один канал. А ми не хочемо віддавати перевагу одному телевізійному каналу. Прибрали. Був робочий час з 09:00 до 18:00. Я навіть соромлюся сказати, скільки у мене тривав робочий час за ті роки. Я б залюбки працював з 09:00 до 18:00 і до побачення. Прибрали. Написали, що ненормований робочий час», – сказав Зураб Аласанія під час підписання контракту з головою наглядової ради Суспільного мовлення Тетяною Лебедєвою.

«Различные политические группы провоцируют общество на дискуссию, которая не ведет к главному – урегулированию конфликта на Востоке Украины. Часто журналисты становятся заложниками ситуации, таким образом, популизм из политики проникает в медиа», - говорит Алексей Мацука, журналист «Общественного ТВ Донбасса», один из организаторов Donbass Media Forum.

Як вижити, а бажано ще й залишитися цілим, не втратити цінні речі та зняти матеріал під час акції протесту. Рекомендації Сергія Каразія.

«Частково цей фільм – оцінка процесу офіційного розслідування. В нас була однакова кількість часу, але різні повноваження. Є дуже багато речей, яких офіційне слідство недодивилося на відео, яке мали вони і ми. Ці речі, які нашій команді журналістів видаються важливими і які б могли просунути слідство, досі не були поширені офіційним розслідуванням. Чи говорить це про непрофесійність правоохоронців або навмисне замовчування деяких фактів? Ми не знаємо», - сказала Анна Бабінець, журналістка Нromadske.ua та одна з авторів фільму «Вбивство Павла» у коментарі для «Відеотеки» .

«На жаль, ці речі (безпека масових акцій 9 травня) не залежать від ЗМІ, журналістів, від лідерів публічної думки. Ці речі залежать від влади. Перед урядом стояв дуже простий вибір – заборонити через суд усі ці «шествия бессмертных полков» або дозволити те, що відбулось. У першому випадку, російське телебачення про нас би казало, що ми – нехороші. Проте, вони про нас це говорять вже багато років», – переконаний Олександр Михельсон, політичний оглядач.

«Сьогодні о сьомій ранку мені подзвонили з однієї київської радіостанції, щоб дізнатися, що я думаю про Євробачення. І всі питання стосувалися лише дупи пранкера, котрий вистрибнув на сцену під час виступу Джамали. Нічого іншого радіостанцію не цікавило. По моєму, це дуже сумно. Якщо вже починати з цієї теми, то я б радив звернути увагу на пост у Фейсбуці Арсена Авакова, у якому міністр Внутрішніх справ підтверджує, що в ізоляторах України ґвалтують і це викликає у нього сміх», – обурюється Сергій Кейн, головний редактор музичного видання Comma.com.ua.

15 травня наглядова рада Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ) шляхом таємного голосування обрала шістьох членів правління НСТУ, запропонованих головою правління Зурабом Аласанією.

16 травня ГО «Детектор медіа» презентувала Індекс інформаційного впливу Кремля. Це інструмент, розроблений групою аналітичних центрів Східної та Центральної Європи для вимірювання можливостей уряду Російської Федерації впливати на інформаційний простір інших країн для реалізації своїх цілей.

«В политике взяли верх шоумены, и абсолютно логично, что они теперь ведут программы. Политики системные, серьезные – они не любимы обществом так же, как здоровое питание. Судя по результатам выборов, общество хочет вкусно дохнуть— от пончиков, фастфуда, буженины, чипсов и химического «сока». Все знают, что нужно питаться правильно, но хочется же совсем другого!» – говорит журналистка, главный редактор газеты «Зеркало недели» Юлия Мостовая.

«Від того, наскільки швидко буде прийнято зміни до закону, залежить, скільки місцевих ЗМІ буде збережено. Незважаючи на те, що видання, які вже встигли реформуватися, лякали припиненням діяльності, вони не дуже присіли по тиражах, і економічно нормально розвиваються. Проте, якщо деякі ЗМІ не встигнуть реформуватися до кінця 2018 року, то Мін'юст ліквідує їхню реєстрацію», — сказав начальник юридичного відділу Української асоціації медіа-бізнесу Олександр Дяченко під час комітетських слухань.

«Нам треба зриватися з насиджених місць. Коштів на придбання нової техніки не обіцяють. Всю стару апаратуру, яка тут є, треба знімати, і переносити на "Українське радіо"», – сказав «Відеотеці» заступник директора виконавчого (по радіомовленню) філії НСТУ «Київська регіональна дирекція» Григорій Южда.

«Від того, як добре і як опрацьовано ми говоримо про Голокост, залежить, що наші діти та онуки читатимуть про події АТО, про досвід Євромайдану, про інші кризові речі, які переживає країна», - переконана Ірина Славінська, авторка та ведуча «Громадського радіо». Замислитися про важливість обговорення Голокосту, зокрема й шляхом дискусії у ЗМІ, журналістку змусив перегляд фільму режисера Ахтема Сеітаблаєва «Чужа молитва».