Чим живе Тернопільська філія НТКУ? Як у телерадіокомпанії проходить реформа Суспільного мовлення? Чи відповідає рівень роботи журналістів новим вимогам? Наскільки вдається бути об’єктивними в маленькому місті, де всі про всіх знають? Про це – в інтерв’ю «Відеотеці» розповіли директор творчо-виробничого об’єднання телепрограм Тернопільської філії НТКУ Лариса Михальська та редактор Тернопільського обласного радіо Наталія Червак.

Олімпіада в Бразилії пройшла екватор. Разом із тим у суспільстві «накипіли» претензії до офіційного транслятора змагань в Україні. Зокрема, чи не найбільшою причиною невдоволення до «UA: Першого» стала відсутність показу виступів кількох українських спортсменів.

Рок-весло, гніздо тарантула, алкоголь Девіда Боуі та гільза від снаряду із зони проведення АТО – все це можна побачити у київській студії, з якої мовить мережева радіостанція Radio Roks. Оксана Шавель, директорка радіостанції, провела для «Відеотеки» своєрідну інвентаризацію «рок-музею» студії та розповіла про відпустку ведучих ранкового шоу «Камтугеза»

«Наша історія починається з того, що ми намагаємось допомогти нашій героїні встановити, куди подівся її дід, котрий був українським етнографом, розстріляним у 1938 році. Ми намагаємось допомогти їй розкопати цю справу і знаходимо купу історій українських істориків, розстріляних у кінці тридцятих років. Ми спробували зрозуміти, за що ж їх розстріляли. Коли ми починаємо підіймати ці факти, то ми виходимо на колосальну фальсифікацію та крадіжку нашої історії», – розповідає автор документального проекту «Україна. Повернення своєї історії» виробництва «1+1» Акім Галімов. Чим здивує глядачів історичний документальний фільм, зйомки якого наразі проходять на ВДНГ у Києві та який вийде в ефір на День Незалежності України, – у відеорепортажі «ВідеоТеки».

«Київ нас не чує», «Ніхто нам не пояснює концепцію суспільного мовлення», «нам складно працювати якісно, коли платять копійки» – такі думки не раз лунали від представників філій НТКУ (колишніх ОДТРК). Щоб почути про проблеми під час переходу на суспільне мовлення в областях та обговорити наступні кроки реформи, громадська організація «Детектор медіа» 25 липня провела засідання за круглим столом у Тернополі на тему «Очікування від Суспільного мовлення в регіонах». Найцікавіші репліки учасників обговорення – у матеріалі «ВідеоТеки».

Протягом останньої, четвертої сесії восьмого скликання Верховної Ради України для висвітлення роботи народних депутатів акредитувалися майже 500 представників ЗМІ. Загалом же зареєстрованих медійників у парламенті – понад чотири тисячі. Багато з них досі жодного разу не опублікували матеріали про діяльність законодавчого органу. Водночас особливість вітчизняного законодавства не дає можливості позбавити їх права працювати в парламенті.

11 червня відомий український журналіст та телеведучий Андрій Куликов провів у статусі ведучого політичного ток-шоу «Свобода слова» на каналі ICTV свій останній ефір. До цього він вів програму протягом дев’яти років.

Чому ініціатива перейменувати вул. Леніна на вул. Джона Ленона на Закарпатті в рамках декомунізації викликала суспільний резонанс? Про це під час майстер-класу розповідає експертка організації конфліктологів Egalite International Тетяна Виговська-Каменко. Вона з допомогою конфлікт-аналізу пояснює, як медіа «підкидали дрова» у дане напруження, котре, за словами лекторки, журналісти зображували як ціннісний конфлікт між прихильниками та противниками декомунізації. Також Тетяна Виговська-Каменко під час лекції пояснює, яким чином медіа можуть долучитися до вирішення подібних суперечок у суспільстві.

Як з’ясувати, чи є стаття в інтернет-ЗМІ фейком, провівши фактчекінг ілюстрації до матеріалу? Про це на прикладі «новини» про вирощування в Чернівецькій області ананасів розповідає учасник проекту StopFake Артем Бабак в третій частині майстер-класу. Зокрема, він пояснює принцип дії спеціального антифейкплагіну RevEye Reverse Image Search, який встановлюється у браузери. Також Артем Бабак описує принципи перевірки достовірності фото у матеріалах веб-медіа з допомогою онлайн-проекту TinEye, а також відомих пошуковиків Google та Bing.

«Многие журналисты, которые работают на политических процессах, так или и наче представляют, на какой они стороне. Чаще всего это сторона защиты», – говорит во второй части лекции об особенностях работы СМИ на политических судебных процессах в России журналист российского бюро «Радио Свобода» Антон Наумлюк.

«Пока вы освещаете судебный процесс в РФ – вам ничего не грозит. За вами ездят все время, следят, на вас даже хулиганы не могут напасть», – рассказывает об «опеке» российских властей над журналистами Антон Наумлюк, корреспондент российского бюро «Радио Свобода». Все это касается лишь работы на конкретном судебном процессе, на который журналист получил аккредитацию.

Для легальной работы в российских судах иностранные журналисты должны в первую очередь получить аккредитацию в МИД РФ. Об этом в лекции об особенностях работы СМИ на политических судебных процессах в России рассказывает журналист российского бюро «Радио Свобода» Антон Наумлюком. Он освещал судебные процессы в России над украинцами «дела Сенцова», Надеждой Савченко, Николаем Карпюком и Станиславом Клыхом.

«Самая большая проблема, которая есть сейчас на территории неоккупированной Луганской области, – это то, что у нас не осталось ни одной типографии. Мы тиражируемся в Харьковской области. На доставку уходят практически сутки. Это самый нелепый показатель, на который мы никак не можем повлиять», - рассказывает о трудностях, с которыми столкнулась «Телегазета» (Старобельск, Луганская область) ее издатель Дмитрий Климанов. По словам медиаменеджера, издание приносит прибыль. О том, как газете удается быть рентабельной на фоне войны и сложной экономической ситуации, - в интервью Дмитрия Климанова «Видеотеке».

З квітня 2016 року на каналі М2 стартував проект «Хіт-конвеєр» – конкурс нових україномовних пісень. Переможець зможе відзняти кліп та отримає медійну підтримку каналів медіагрупи StarLightMedia. «Відеотека» відвідала півфінал музичного змагання та дізналась, що очікують від конкурсу учасники та судді. Також вони розповіли, наскільки, на їхню думку, вплине ухвалення «закону про квоти» для пісень українською мовою в радіоефірі на пожвавлення розвитку вітчизняної музики.

Більше тижня українські канали «Футбол 1» та «Футбол 2» (офіційні транслятори матчів Чемпіонату Європи з футболу, належать до «Медіа Групи Україна» Рината Ахметова) перейшли на «екстрений режим» роботи. Кожного дня в ефір виходять три програми, присвячені Єврочемпіонату, а кількість випусків новин збільшено в чотири рази.

«Когда со стороны Новоазовска пошли российские танки, многих это испугало. Из Мариуполя выехало примерно 30 тысяч человек. Среди них – наши подписчики, предприниматели, средний и малый бизнес. По рекламе мы потеряли более 60 процентов», – рассказывает о проблемах, с которыми столкнулась газета «Приазовский рабочий» (Мариуполь) ее директор – главный редактор Николай Токарский. «Видеотека» поговорила с медиаменеджером о сокращениях числа выпусков газеты, штата, новых тарифах «Укрпочты», отношениях с холдингом «Сегодня мультимедиа», а также о том, как издание пытается уменьшить издержки за счет экономии на отоплении.

«Завдяки зйомкам з місця подій(місць катастроф, обстрілів) за допомогою деяких елементів ми можемо визначити, наприклад, форму будівлі. Варто звертати увагу на такі унікальні речі, які можуть відрізняти один будинок від інших. Це може бути форма паркувального майданчика, унікальна форма самої будівлі – наприклад, з півколо, або п’ятикутник», - розповідає про речі, на які варто звертати увагу журналістові під час встановлення автентичності новинного відео Артем Бабак, учасник проекту StopFake.