Комплімент вишиванці - матері передам. А вірити, чи не вірити - право ваше. У мене ж бажання дискутувати далі - нема.

Сергію, Ваша пропозиція, у відповідь на мою, не зовсім коректна. Моя пропозиція була спрямована тележурналісту, який цілком здатен цю пропозицію реалізувати. Президентом , керуючись законом Імхоффа, я не можу стати ніяк – вже пізно та і бажання рухатись в цьому напрямку не має. У Вас ще є така можливість, і навіть є певні задатки, але впевнений, що явно не дотягуєте і, маю надію, рухатись в цьому напрямку не будете. Далі Вас вже зовсім занесло – «ображатися», «заздрити», «вішати ярлики», «хотілось би самому так заробляти». Думаю, до таких висновків на мій коментар спричинила Ваша робота журналістом в ВР. Там правильність закону Імхоффа доводена повністю. Всі перераховані Вами якості характерні для слабаків. Таким я не є, та і Ви нібито теж. Навіщо тоді такий примітивізм? Згодний з Вами, що патріотизм – це набагато ширше поняття і мене вистачає на конкретні патріотичні справи , в тому виді як я патріотизм розумію, хоча вони дещо і дисонують з «Козирним життям». Вишиванка дійсно стильна, красива і багата (роботою і вмінням). Однак, що вишита мамою, як казав Станіславський - «Не верю». Це моя думка і право. Якщо дійсно помиляюсь прошу вибачення. Істину знаєте тільки Ви.
Як казав один кіногерой –« Ну, за мудрість!» Хай щастить!

Володимире, а слабо зібрати однодумців і стати президентом країни? Чи Вас вистачає лише на те, щоб "патріотично" ображатися, чи заздрити "псевдопатріотам", яких Ви - гребучи під одну гребінку, звинувачуєте у тому, що мова - це "один з засобів заробляння грошей": Хотілося б самому заробляти? ;) До речі, про гроші: я проти методів збору коштів для вирішення своїх фінансових проблем каналом ТBI. Що стосується "піару у вишиванці", то не знаю, як Ви, а для мене це – предмет гордості вишитий матір*ю. І, зрештою, стосовно "ворогів українського народу» : на відміну від Вас я не вмію і не хочу навішувати ярлики на всіх підряд. Тому що для мене якраз мова не є автоматичним приводом записати співрозмовника до категорії «ворогів». Повірте, якщо я бачитиму свідоме паплюження – то так воно і буде. Але патріотизм – це поняття набагато ширше. Сподіваюсь, Вам вистачить мудрості це усвідомити. Хай щастить!

В цілому згоден з Олегом Костюшко. Однак, додам. Скуління і спекуляції на мовну тему просунутих свідомих українців адекватним людям вже давно надоїли. Будь-які питання потрібно вигравати в конкурентній боротьбі. Мова - це один із засобів комунікації та отримання інформації. Все інше маніпуляції, замішані на патологічній русофобії. Крім того, мовна проблема для політиків, політологів, журналістів та інших псевдопатріотів це один із засобів заробляння грошей, по іншому вони не вміють. А слабо пане Сергію зібрати таких як Ви однодумців і створити альтернативний ТВІ, (без російськомовних коментаторів, сумнівної реклами, еротичниго блоку з наданням телефонних секспослуг) український телеканал. Зібрати кошти, враховуючи скільки коштів патріоти-політики витратять на вибори, закордонну діаспору та і народ, з моєї точки зору, краще б давав гроші на створення такого каналу ніж на погашення боргів комерційного каналу - цілком можливо. Доведіть, що здатні створити конкурентноздатний національний продукт який всі захочуть дивитися. Тоді повірю, що Ви щирі, а не черговий піар в вишиванці.
P.S. З приводу того, що будете розмовляти з російськомовними тільки українською. Навіщо такі складності - не спілкуйтеся взагалі з ворогами української держави та народу.

Ігоре, Олеже, тисну руки! )

Спекуляция языком
или комплекс неполноценности?

Вот уже более месяца в Украине главной темой сделано языковой вопрос. Сделано с «легкой» руки власти (им-то похвалиться нечем, куда ни глянь – везде результаты отрицательные) и еще более легковесной руки оппозиции (у этих вообще никаких результатов).

Все это время страну волновали иные вопросы. Как-то, сколько денег украдено на Евро; будет или не предвидится дефолт, то бишь – рухнет или устоит наша многострадальная экономика; что случится с уровнем зарплат…

Но в преддверии выборов именно языковая проблема выгодна политикам. Она как памятник надежды для импотентной оппозиции и шапка-невидимка лихо ворующей власти.

Для особо сомневающихся замечу, под плотной завесой политико-языковых баталий протащили ряд судьбоносных законопроектов, в том числе, «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель».

Таким образом, языковой вопрос – это такая мега-технология, уникальная придумка как отвлечь внимание притрушенного гречкой электората от всего мало-мальски важного в Украине. Я бы даже сказал, это черная дыра, куда провалился парламентский, гражданский, медийный и любой другой контроль за нашим «покращенням».

Как человек, у которого первое образование лингвистическое, скажу, что лично не испытываю проблем ни с украинским, ни с русским, ни с английским, ни с немецким. Уверен, знание еще одного языка – это всегда дополнительные возможности для человека.

Вот недавно в штате Нью-Йорк русский сделали десятым языком, на котором печатают избирательные бюллетени. Посчитали, что количество русскоговорящих избирателей того требует, и сделали. Как утверждал известный персонаж, без шума и пыли.

В нынешней политико-медийной языковой лапше, которую власть, оппозиция и их верные политшаманы сообща приготовили для незадачливого украинца, проступает один общий ингредиент – Европейская Хартия о языках. Власть утверждает, дескать, все «чики-пики» по Хартии, оппозиция уверяет – Хартией там и не пахло.

Наверное, не стоит спорить с политическим жульем как из одного, так и с другого лагеря. Как человек, поездивший по миру, скажу: «Для того, чтобы быть успешным в сегодняшнем мире, не достаточно знания одного «соловьиного» украинского, второго «великого и могучего» русского и даже третьего «всемирного» английского.

Скажем, в Китае даже хороший английский вряд ли поможет в общении с тем же таксистом. Одна-единственная визитка на китайском языке с координатами Вашего отеля, в Поднебесной будет много полезней сотни уроков «инглиш».

Это я не к тому, что не стоит учить английским. Я о том, что если будущую генерацию украинцев готовить как успешную мировую нацию, а не жителей отдельно взятого хутора, то уже сейчас в школах помимо английского стоит изучать один язык тюркской группы, что позволит сориентироваться украинцу в любом уголке мусульманского мира, и один азиатский (это может быть и китайский, и японский). Изучение украинского и русского подразумеваю автоматически.

Если же видение сегодняшних политиканов будущего Украины и украинцев не простирается далее мытья посуды в европейских домах, то достаточно и одного английского.

И последнее. Нынешний бездарный языковой закон и еще более бездарно-хамовитое его принятие обнаружили массу протестующего народа. В основном, это люди из Правобережной и Западной Украины. На территории Галичины действительно не долюбливают русский. Но при этом, там русским языком при потребности достаточно умело пользуются.

То есть языковая нелояльность галичанина или подолянина - плод политической спекуляции, но, ни в коем случае, не невежества. И тут постарались политики обоих лагерей. В основной массе своей, они плохо знают один, максимум два языка. Наверное, полуграмотные носители депутатских значков, не могут допустить, чтоб украинский народ оставался более просвещенным, чем его слуги. Вот такой у них комплекс неполноценности.

Олег Костюшко,
эколог, лингвист, предприниматель

В дитинстві я розмовляв Полтавським суржиком. У 6 років я без будь-якої школи, в рад-рос. садочку вивчив рос.мову. А у Львові у військовому училищі я вивчив державну українську. Тому з мовами не маю проблем. Тепер про те, чого не помічають інші. Ми україномовні українці, намагаючись бути ну дуже вже Европейцями, щодо української рідно-держмови плекаємо пострадянські стереотипи. Одна держмова-один народ. І наікаємо на РиГАналов, от вони винні в усьому. Але потрібно усвідомити, що РіГанали майстерно використали 2 тренди (Путинсько-шовіністичний і Европейсько (до укр.мови) пофуєстичний. Хотіли Евроінтеграції, тепер зіткнулися з маніпуляцією европейською єю.мовною хартією. Памятаймо, укр-українці. Европа нам не порадник і не захисник. Україна-це Русь. Все інше тмутаракань. Українська мова - це Руська мова. А рос.мова - це імперський вибрик укро-руського діялекту. Тобто Кацапо-Москальский-російський діалект (язик), є Імперський набір важко-усвояіваємих (для більшості населення РосФедерації) вербало-анонізмів. Одже підіб"ю підсумок. Руська (українська)мова- то є велика СхідноЕвропейська мова. Русскій язик(Імперський діалекто-нарєчіє), котрим на пятірку володіє обмеж.кількість рос.бюрократов з укр.прізвищами. Справжня російська мова- то Великий Могучій Матюк, здатний підняти в атаку солдат без патронів, протверезіти п"яного в запої.... тощо...Вчіть Історі., вивчте Мову, вчі

Віталію, а скажіть тоді - який канал в Україні ви б назвали ДУЖЕ чесним? Як на мене, то на будь-якому каналі, та й взагалі - у будь якому ЗМІ - є чесні і "не дуже" чесні журналісти, на будь-якому каналі і у будь-якому ЗМІ є так звана редакційна політика. Включаючи і TVі, і "5 канал". Тому що у будь-якого комерційного каналу є свої власники, а у тих - свої інтереси. Ну, не рахуючи, хіба ПЕРШОГО НАЦІОНАЛЬНОГО, який – зважаючи на те, що існує на гроші платників податкі – мав би, в такому випадку, бути просто таки еталоном чесності. А щодо мене особисто, то у своїх попередніх блогах я вже пояснював (здається, навіть – не один раз) – чому, займаючись в різний час різною тематикою, я врешті вирішив зупинитись на тому жанрі, у якому нині працюю.
P. S. ЩОДО КОЛЕГ З TBI – Я ПІДТРИМУЮ БУДЬ-ЯКУ БОРОТЬБУ З НАСТУПАННЯМ НА ГОРЛО

Сергію, чомусь мені здаеться що ICTV, м'яко кажучи не зовсім чесный канал (джинсы там повно, я вже мовчу про відбілювання Кучми) хоча до Вашої роботи в мене претензій нема. Хоча можна підійти з іншої сторони: змініити зсередини сам канал на якому Вы працюєте. Впевнений що Вам там теж багато чого не подобається. Я людина не медійна і відношення до жодного з каналів не маю. Просто пишу свої враження.

P.S. До речі, а Вы не плануєте підтримати Ваших колег з TVi 8 числа?

Віталію, дякую за побажання! Хотів лишень уточнити: а чим Вас так не влаштовує ICTV? І куди, на Вашу думку, мені варто податись? ;) ))

Розставлю крапки над "і". Аби в подальшому не виникало питань чи претензій щодо фіналу - пояснюю: автор матеріалу, він же - оператор - Богдан Кутєпов - людина україномовна. Може, в побуті його українська - і не ідеальна - як і у всіх нас, але вона точно для нього рідна! Сказане ж у фіналі (як мова, так і інтонація) - це іронія, сарказм, жарт (хай кожен обере прийнятний для нього варіант), або, якщо хочете і якщо говорити пафосно - сміх крізь сльози!

Сергію, повністю Вас підтримую. Сам я теж в побуті, на роботі розмовляю тільки українською. Хоча я з заходу, але скажу чесно, російськомовних у нас теж досить багато, особливо серед людей бізнесу. Бажаю Вам успіху.
P.S. Ще Вам бажаю змінити канал, на якому працюєте.)

Цілком з тобою згоден, Сергію. Я вихований на тому самому суржику, де більше, щось на зразок російської вимови і менше української, але намагаюся вчитися говорити рідною, державною.А особливо після цього ненормального закону. Що стосується оцінки оператора в кінці сюжету, де він говорить "росьойською". ПРИКРО!!!

Згадайте уроки історії: у класовому суспільстві панівний клас у більшості випадків говорив іншою мовою, ніж народ, який ним експлуатувався. Дивлюсь по ТБ на "захисників" русского языка "з народу" - жалюгідне видовище: людина не володіє російською, не хоче знати української. Те на чому вона "гаваріт" завжди викликало зневжливий сміх у Москві - це отой самий "русско-украйоньський" суржик, який панує на "русскоязычном Востоке и Юге" України.

Шановні "крітікі" Сєрж і Наталя. А чим Вас не влаштувала кінцівка ролика? Сарказм інтерв*юера? ;) )))

а кінцівка запису російською підкачала і переклеслила все вище сказане, на жаль. Так і живемо - в кадрі одне, за кадром інше

Ая-я-яй, то брат розмовляє російською, а не білоруською мовою, то суржик у борця проти руської. А окончание ролика - это ещё одно доказательство двуличия