В Україні парламент перед кожними виборами вносить зміни до законодавства, яким регулюється виборчий процес, але не в частині інтересів ЗМІ у цьому процесі. Детальніше про те, яких законодавчих змін потребують українські медіа і що залишиться на совісті самих журналістів, навіть якщо всі ці зміни будуть внесені,- у коментарі юриста Інституту медіа права.

Порушуючи професійні стандарти, розміщуючи джинсу, ЗМІ розплачуються найдорожчим, що мають,- власною репутацією​ та довірою своєї аудиторії, нагадує у своїй лекції "Журналістика і вибори" директор миколаївського Коледжу преси і ТБ Гліб Головченко.

Під час надзвичайних ситуацій журналісту треба керуватись власним сумлінням, більше нічим. І називати речі своїми іменами, нагадує журналіст Громадського ТБ. Дивіться фрагменти його майстер-класу, присвяченого питанням журналістської етики.

Кто сегодня определяет редакционную политику на телеканалах, почему украинские олигархи предпочитают выписывать специалистов из России для управления своими СМИ, зачем сегодня люди продолжают смотреть телевизор, как создание общественного вещания может переформатировать отечественное медиапространство - об этом и не только говорили Катерина Кириченко, Игорь Розкладай, Андрей Капустин и Дмитрий Ларин сразу после эфира очередного выпуска "Прицела".

​На этих встречах, предполагает шеф-редактор "Телекритики", собственники общеукраинских телеканалов услышат мнение журналистов о том,​ ​что ​на самом деле происходит в ньюз-румах "Интера" и "Украины". В частности, их мнение о том, кто и каким образом руководит информационной политикой этих ​СМИ​, какие месседжи транслирует и ради чего это делается.

Втім, не всі колеги одіозного телеведучого поділяють його погляд на події в Україні. Це засвідчило зокрема й рішення Громадської колегії зі скарг на пресу РФ. Їхнє засудження дій Дмитра Кисельова за своєю сміливістю можна порівняти із протестом 7 людей, які у 1968 році вийшли на Червону площу протестувати проти вторгнення СРСР до Чехословаччини, каже голова Комісії з журналістської етики.

Кількість постраждалих на Майдані журналістів - ознака низького професіоналізму самих медійників, а не лише результат того, що в країні панував кровожерний режим Януковича, каже кореспондент "Українського тижня". Майдан дає шанс вибракувати випадкових у професії людей та усвідомити, що таке журналістика насправді.

У подіях Євромайдану чимало професійних журналістів перетворились на пропагандистів і навіть цього не усвідомлюють. Як і не усвідомлюють того, що своїми діями вони впливають на широку аудиторію, підживлюючи запит на пропаганду, а не на збалансовану інформацію. Свою позицію з приводу цієї загрозливої для професії тенденції висловлює журналіст "Українського тижня".

Сегодня на Евромайдане - очередной многотысячный митинг, но Первый национальный не будет его транслировать. У них в это время по программе - "Крок до зірок". То, что происходит в эфире государственного канала диссонирует с элементарными человеческими представлениями о морали, считает Анна Шерман. Но удивляться нечему: редполитика канала существенно не менялась на протяжении всех лет украинской независимости.

Чем был плох Гусинский со своим старым НТВ, когда он нес гласность и свободу? Он делал это за деньги государства, напоминает российский журналист. О деньгах как одной из самых болевых точек прежней и современной журналистики, а также о том, какая задача в эпоху соцсетей все еще остается в компетенции профессиональных СМИ,- в этом материале.

Конкуруючи за увагу аудиторії, українські ЗМІ нерідко вдаються до мови ворожнечі, що є грубим порушенням професійних стандартів, констатує спеціаліст з протидії расизму та ксенофобії. У другій частині її тренінгу для журналістів - про те, за якими ознаками розпізнавати мову ворожнечі та як висвітлювати події за участі праворадикальних спільнот і не допустити прямої пропаганди їхніх поглядів.

Багаторічний досвід вичитки та переписування журналістських матеріалів дозволяє редактору ICTV констатувати гірку правду про колег-телевізійників: чимало тих, хто самовпевнено називають себе журналістами, спроможні виконувати лише функції підставки під мікрофон.

Ростислав Хотин, Кіра Фоменко, Андрій Куликов та Микола Вересень - про нові можливості та загрози для професійної журналістики, які несе із собою стрімкий розвиток соціальних мереж.

Главред газеты "Коммерсантъ Украина" рассказал студентам киевского Института журналистики о том, кто на самом деле пишет заметки под именем Иван Тяжлов, почему настоящий журналист должен интересоваться содержимым мусорных урн в Кабмине, сколько стоит реклама в ежедневке и каков самый большой страх всей ее редакции.

Спеціаліст з протидії расизму та ксенофобії пояснює різницю між національністю та етнічністю та чому про це мають знати журналісти, а також розповідає про найпоширеніші негативні стереотипи щодо нацменшин в Україні.

Почему современным мужчинам позволено быть какими угодно, а женщинам - нет? Нуждается ли социально активная женская аудитория в каком-то специальном отношении к себе именно как к женской аудитории? Так ли страшен несвежий маникюр, как его преподносят глянцевые журналы? Специально для "ВидеоТеКи" главред журнала "Антиквар" инспектирует свежий выпуск «Forbes. Украина» и приложение "Forbes Woman".

Как "снять" высокопоставленного ньюсмейкера, что такое "грязные" методы журналистики и почему именно они часто обеспечивают подготовку классного материала, нужно ли репортеру хамить своему собеседнику в ответ на его хамство - на эти и другие сложные вопросы замглавреда "Вести. Репортер" дает уверенные ответы, исходя из собственного опыта.