Как телевизионщикам работать на "черном континенте" без денег и почему в Африке это невозможно - в разговоре с автором и ведущим программы "Мир наизнанку".

«З технічної точки зору зараз журналіст робить все бігом і одночасно, бо ж майже все транслюється в прямому ефірі, і якщо ти зволікатимеш, то твоє ЗМІ пастиме задніх. Фактично немає більше такого, що ти пішов, зробив запис, написав текст… Але змінюються і сутнісні речі, тому що люди, які раніше готові були читати і слухати годинами, тепер хочуть мати все дуже швидко і коротко, особливо молоде покоління. Ніхто не буде читати твою довгу статтю, якщо вона являє собою лише текст – ти повинен зробити її мультимедійною», – говорить головний редактор Київського бюро Радіо Свобода Інна Кузнецова.

«Головне – це те, що ми ніколи не цікавилися ніким, крім себе. Що пересічний український читач і журналіст, по-перше, мають пам'ять акваріумної рибки, а по-друге, мають обрій акваріумної рибки, яка нічого не бачить за кордоном скла, через яке вона дивиться. Це нормальний колоніальний синдром. Багато хто переконує, що тут не було колонії, що це була органічна частина імперії і таке інше. Це неправда», – говорить журналіст, публіцист, теле- і радіоведучий Віталій Портников.

«В Україні є свої "двохсоті" – люди, які фізично живі, але ментально, для України, вже мертві. Про них можна забути, змінити свідомість - майже нереально. Усі зусилля представників держави та медіа мають бути направлені на "трьохсотих", тобто, поранених, а також на дітей та підлітків», - переконаний Олександр Бондаренко, кандидат філологічних наук, експерт із гібридної війни та мови ворожнечі.

«Чи потрібно на час військових дій в країні вводити спеціальні правила для журналістів? «Ні. Має бути змагання. Чиновники і влада мають не пускати, а журналісти мають прориватися. Така доля усіх журналістів. Яка надія чиновників? Щоб не було журналістів як класу. Щоб не було незручних запитань, щоб не було підстав для знущань над чиновниками у ЗМІ… Але під час війни ситуація загострюється. Ідеал військового чиновника – взагалі журналістів зупиняти за 100 км від лінії фронту. Але якщо журналіст зайшов на заборонену територію, він робитиме свою справу. І треба розуміти: якщо він потрапляє туди, куди не можна потрапити, то не несе відповідальності ніякої. У цьому завжди винен чиновник: не закрив шпарину», – говорить Микола Вересень, журналіст, теле- і радіоведучий.

21 березня 2017 року Наглядова рада публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» на черговому засіданні оголосила кандидатів на вакантну посаду голови правління суспільного мовлення. На крісло очільника суспільного претендують вісім кандидатів. «Відеотека» пропонує глядачам ближче познайомитися з двома із них – з Олегом Наливайком, головою Держкомтелерадіо з 2014 року і дотепер та Мареком Сіерантом, громадянином Польщі, фрілансером, спецкореспондентом на TV Republika і TV Polsat.

«Журналисты, которые находятся рядом с политиками, могут быть использованы, могут стать пешкой в играх этих людей, им может угрожать реальная опасность. Причем они даже не будут подозревать, откуда придет угроза. Многие из тех, кто находится во власти, предельно циничны, у них вообще нет никакого представления о порядочности, о ценности человеческой жизни. Сразу оговорюсь: я в данном случае не Кучму имею в виду. Не надо играть в игры с властью в целом и отдельными ее представителями в частности», – предостерег коллег руководитель украинского «Интерфакса» Александр Мартыненко в интервью Detector Media, отвечая на вопрос о перспективах расследования дела Георгия Гонгадзе.

«Є тенденція до зацікавлення українського глядача вітчизняним кіно. Головне - робити цікаві фільми, глядачі будуть їх дивитися, бо їм цікаво побачити самих себе на екрані», - говорить про перспективи українського кіно режисер Аркадій Непиталюк. Його короткометражна стрічка «Кров’янка» стала найкращою у національному конкурсі фестивалю «Молодість». Про враження від перемоги та повнометражний дебют режисера, котрий вже знаходиться на стадії постпродакшну, Непталюк розповів «Відеотеці» в інтерв’ю

«Через якісь політичні міркування розгляд законопроекту був призупинений, і, по суті, не просувається. Ним не цікавляться депутати, навіть ті, котрі його вносили. Або ж цікавляться, але недостатньо для того, щоб його поставили до порядку денного», - так Дмитро Котляр, медіаексперт та один з ініціаторів законопроекту прокоментував процес ухвалення закону про доступ до публічної інформації. Про це він розповів під час Міжнародної конференції «RTI: Відзначення 250-ї річниці права на інформацію та подальше зміцнення всіх національних систем країн Східного партнерства». Більше про долю законопроекту та про перспективи законодавчого захисту викривачів – у коментарі Дмитра Котляра «Відеотеці».

Ведучий соціального ток-шоу «Донбас:чесно» Костянтин Грубич – про цей телевізійний проект і про те, що він дав особисто йому та колегам – регіональним журналістам

«У більшості прифронтових районів Луганщини не працюють або майже не працюють українські телеканали та радіостанції. Проте непогано приймається сигнал російських і сепаратистських мовників», – стверджує Костянтин Реуцький, координатор громадянської ініціативи «Восток-SOS»

Экс-журналист - один из тех немногих, кто предпочел воздержаться от участия в голосовании за внесение изменений в Конституцию Украины, обеспечивающих децентрализацию власти. В комментарии "ВидеоТеКе" народный депутат обосновал свою позицию и озвучил ошибки, допущенные, по его мнению, властью и украинскими СМИ, что сыграло свою роль во вчерашних трагичных событиях на площади перед парламентом.

Народний депутат не поділяє впевненості частини української фейсбук-аудиторії у тому, що Порошенко навмисно взяв до своєї фракції найнебезпечніших для себе журналістів "Української правди" (його та Мустафу Найєма), щоб в такий спосіб їх нейтралізувати.

Народний депутат висловлює свої компліменти на адресу каналу "Україна" та його креативній роботі із адаптації робочого матеріалу російського серіалу "Слід", але тим не менш вбачає у діях телевізійників порушення закону «Про захист інформаційного телерадіопростору України», одним із авторів якого він є.

В ніч з 27 на 28 квітня в ефірі "1+1" відбулась прем'єра нової програми "Мінкульт", ведучим якої став міністр культури В'ячелав Кириленко. Про те, наскільки успішно державний чиновник впорався із такою роллю і що могло змусити його взятися за таку незвичну для себе справу, "ВідеоТеКа" поговорила із журналістом і блогером Олександром Піддубним.

"Радіо Промінь" відзначає своє 50-річчя. Про те, які переваги дає музична освіта у журналістській кар’єрі і як написати радіопрограму у формі рондо, про уроки орфоепіки на перекурах та про те, як фантазії молодих журналістів змінили концепцію радіостанції, "ВідеоТеЦі" розповів керівник Художнього фонду Українського радіо.

Переповнені зали під час показів документальних фільмів у рамках цьогорічного фестивалю Docudays UA засвідчили надзвичайний інтерес аудиторії до неігрового кіно. Але навряд чи має сенс задовольняти цей інтерес тиражуванням стрічок про Майдан, вважає кінокритик.