В Україні парламент перед кожними виборами вносить зміни до законодавства, яким регулюється виборчий процес, але не в частині інтересів ЗМІ у цьому процесі. Детальніше про те, яких законодавчих змін потребують українські медіа і що залишиться на совісті самих журналістів, навіть якщо всі ці зміни будуть внесені,- у коментарі юриста Інституту медіа права.

Головне питання, яке ставили присутнім на круглому столі депутатам від БПП, – чи підтримає їхня фракція під час голосування у цей четвер закону про суспільне мовлення, запропонованого Комітетом ВР зі свободи слова. Найцікавіші епізоди цього обговорення – у нашому відеоматеріалі.

"НЕК чи не першою підняла крик, що антиукраїнська інформаційна війна стукає у двері",- заявив Василь Костицький під час вчорашніх слухань щодо держнагляду у сфері захисту суспільної моралі. За крок до остаточної ліквідації Нацкоммору її очільник намагається надати якомога більше аргументів на користь подальшої роботи цього держоргану.

Юрист Інституту медіа права вважає нинішню виборчу кампанію набагато «нахабнішою» за попередні через небачену кількість «джинси» і політичної реклами. Доносити інформацію до виборців політики мають не через замовлені та рекламні матеріали, а за допомогою спеціальних форматів у медіа, таких як національні дебати або інші політичні програми, каже Ігор Розкладай

Громадський контроль над ЗМІ, публічний осуд журналістів і медіа, що розміщують приховану рекламу, вдосконалення адміністративного та кримінального покарання за корупцію у ЗМІ. Експерти пропонують радикальні зміни у боротьбі із «джинсою»

За законом, що набув чинності 13 травня​ цього року​, суспільне мовлення в Україні має запрацювати з січня ​2015 року. ​Вчорашнє обговорення продемонструвало: медіа​-​експерти ​поки ​мають розпливчасте уявлення, як виріш​ува​ти першочергові завдання​, а ​керівник​ НТКУ Зураб Аласанія взагалі не вірить у можливість підготувати​ся​ до запуску за відведений період.

Большая половина крымчан живут советскими ценностями, но уже сегодня они видят, что страны, куда они так хотели вернуться, нет. Самым убедительным аргументом для той части населения, которая на данный момент заражена вирусом сепаратизма, станет экономическое развитие Украины и повышение уровня жизни рядового гражданина. Смотрите финальную часть очередного выпуска "Прицела" с Сергеем Высоцким.

Способно ли украинское медиасообщество исторгать из себя тех, кто дискредитировал себя в период освещения событий Евромайдана? Убеждение о том, что "Москва - центр мира" еще не скоро выветрится из общественного сознания украинцев, что не мешает каждому из нас уже сегодня осознать: нельзя все запретить, можно только повзрослеть и взять ответственность за себя и свою страну, утверждает политтехнолог. Смотрите вторую часть ток-шоу "Прицел" с Сергеем Высоцким.

Сегодня в СМИ продолжают работать те, кто зимой занимался разгоном ненависти к Майдану. Их работа в период массового гражданского протеста против режима Януковича была востребована на востоке и юге страны и, похоже, остается такой и теперь. Как Украине обеспечить единую информационную политику, как не допустить предвыборного психоза в обществе и как эффективно пресекать призывы к нарушению целостности нашего государства? Об этом - в первой части ток-шоу "Прицел" с Сергеем Высоцким.

Кто сегодня определяет редакционную политику на телеканалах, почему украинские олигархи предпочитают выписывать специалистов из России для управления своими СМИ, зачем сегодня люди продолжают смотреть телевизор, как создание общественного вещания может переформатировать отечественное медиапространство - об этом и не только говорили Катерина Кириченко, Игорь Розкладай, Андрей Капустин и Дмитрий Ларин сразу после эфира очередного выпуска "Прицела".

Активісти "Стоп цензурі!" констатували млявість дій влади щодо розслідування нападу на Сніцарчук та Соделя, прибрали намет з-під МВС та пообіцяли, що не здадуться і таки змусять владу відповідати.

Заради встановлення істини міністр МВС Віталій Захарченко хоче зустрітися з Ольгою Сніцарчук та Владиславом Соделем без камер. З тими ж намірами побиті журналісти готові звертатися до Європейського суду з прав людини. Дивіться репортаж з сьогоднішнього мітингу журналістів під стінами Кабміну.

Чи лише компетентні у сфері медіа представники громадських організацій повинні входити до наглядової ради майбутнього суспільного мовника? Це питання викликало найгострішу дискусію на черговому засіданні Комітету ВР з питань свободи слова та інформації.

Медіаюрист Ігор Розкладай та оглядач "Телекритики" Світлана Остапа в ефірі радіо "Свобода" - про ситуацію навколо закону про наклеп.