В Україні парламент перед кожними виборами вносить зміни до законодавства, яким регулюється виборчий процес, але не в частині інтересів ЗМІ у цьому процесі. Детальніше про те, яких законодавчих змін потребують українські медіа і що залишиться на совісті самих журналістів, навіть якщо всі ці зміни будуть внесені,- у коментарі юриста Інституту медіа права.

Повна версія круглого столу на тему "Джинса" в українських медіа в передвиборчий період 2014 та як з нею боротися"

Мониторинги «Телекритики» показали значительный рост заказных материалов в СМИ. И чем ближе к выборам, тем больше «джинсы» политики и партии стараются разместить в эфирах телеканалов и на газетных полосах.

Замість змагання політичних змістів і партійних програм учасники виборчих перегонів обрали шлях грошей, каже виконавчий директор Інституту Масової Інформації Оксана Романюк. А дехто з телевізійників, за даними голови правління ГО "Телекритика" Наталі Лигачової, спромігся надати слово для агітації прямо в ефірі новин

В період передвиборчої агітації Нацрада не має повноважень, які потрібні, аби ефективно контролювати наявність прихованих замовних матеріалів у ЗМІ. У цій ситуації перша заступниця Національної ради з питань телебачення та радіомовлення покладає сподівання на сумління журналістів та вплив громадськості.

Громадський контроль над ЗМІ, публічний осуд журналістів і медіа, що розміщують приховану рекламу, вдосконалення адміністративного та кримінального покарання за корупцію у ЗМІ. Експерти пропонують радикальні зміни у боротьбі із «джинсою»

Питання про те, як здолати "джинсу" у ЗМІ деякі експерти вважають риторичним і ставляться до цього зі скепсисом. Частина фахівців вважає, що для цього потрібно штрафувати медіа, які подають замовні матеріали. А політолог Володимир Фесенко каже, що «подолати джинсу можна лише подолавши корупцію, тіньову економіку та тіньову політику». Із ним про те, чи можлива українська журналістика без джинси розмірковують також Кость Бондаренко і Тарас Березовець.

І після Майдану чимало місцевих ЗМІ продовжують джинсувати на користь політиків, чиновників та бізнесменів. Втім, є і такі, де рівень замовлених сюжетів упав до нуля, розповідає медіа-експерт Наталя Соколенко

​Ключ к реформам - только в обществе, обновление Системы - дело рук в первую очередь самих граждан, убеждена экс-регионалка ,а теперь внефракционный депутат. Сразу после эфира ток-шоу "Прицел" с Анной Гопко ​​Инна ​Богословская​ поделилась своими соображениями о необходимости люстрации в отечественной медиасреде и о том, какая историческая задача стоит перед Петром Порошенко.

Журналисты "Донецкой правды" на протяжении января 2014 года выясняли, в какую сумму для бюджета обходится реклама власти в местных СМИ и не является ли эта реклама откровенной пропагандой.

Прем'єр-міністр України зустрівся з керівництвом НСЖУ та обласних ТРК і закликав медійників уникати "джинси" та давати більше позитиву.

Після закінчення виборів замовні матеріали залишилися в медіа, але їх герої змінилися.

Так ведуча та головний редактор новин на ICTV прокоментувала виконання підписаного, зокрема і цим каналом, меморандуму «Відкриті новини заради чесних виборів».

Проблеми з «джинсою» в регіонах яскраво виявились під час цих виборів. Український освітній центр реформ дослідив її масштаби, а відомі журналісти розповіли про свій досвід спілкування із "джинсодавцями".

Журналіст Наталя Соколенко вважає, що матеріали в новинах каналів СТБ та ICTV мали ознаки прихованої реклами. Про це вона сказала під час круглого столу «Вибори 2012: «джинса» як технологія виявилась неефективною. Чи готові змінюватись політики та медіа?», що відбувся в «Укрінформі» 7 листопада.

Чи відбиваються кошти, які платять політики для організації та оприлюднення у ЗМІ результатів фальшивої соціології? «Порядок денний» з Вікторією Сюмар та Костем Бондаренком.

Про колообіг грошей в українських медіа, вічно зголоднілого виборця, хронічний дефіцит ідей у поточній виборчій кампанії – у "Порядку денному з Вікторією Сюмар та Костем Бондаренком".