В Україні парламент перед кожними виборами вносить зміни до законодавства, яким регулюється виборчий процес, але не в частині інтересів ЗМІ у цьому процесі. Детальніше про те, яких законодавчих змін потребують українські медіа і що залишиться на совісті самих журналістів, навіть якщо всі ці зміни будуть внесені,- у коментарі юриста Інституту медіа права.

Мониторинги «Телекритики» показали значительный рост заказных материалов в СМИ. И чем ближе к выборам, тем больше «джинсы» политики и партии стараются разместить в эфирах телеканалов и на газетных полосах.

Замість змагання політичних змістів і партійних програм учасники виборчих перегонів обрали шлях грошей, каже виконавчий директор Інституту Масової Інформації Оксана Романюк. А дехто з телевізійників, за даними голови правління ГО "Телекритика" Наталі Лигачової, спромігся надати слово для агітації прямо в ефірі новин

В період передвиборчої агітації Нацрада не має повноважень, які потрібні, аби ефективно контролювати наявність прихованих замовних матеріалів у ЗМІ. У цій ситуації перша заступниця Національної ради з питань телебачення та радіомовлення покладає сподівання на сумління журналістів та вплив громадськості.

ЗМІ, що є у власності великого українського капіталу, продовжують працювати, не порушуючи інтересів своїх інвесторів, вважають експерти. Нікуди не зникла й джинса, що засвідчили передвиборчі перегони. Втім, замовні матеріали, які досить легко розпізнати в інформаційному потоці, значно краще за брутальну цензуру з боку держави.

В українських ЗМІ вистачає професійних журналістів, які мають тисячі фоловерів у соцмережах, але матеріали яких не призводять до відставок держслужбоців. Таке враження, що журналістів слухають, але не чують. Проблема маловпливовості преси та дискредитації професії журналіста в суспільстві буде лише поглиблюватись напередодні чергових президентських виборів, говорить медіа-експерт.

Журналисты "Донецкой правды" на протяжении января 2014 года выясняли, в какую сумму для бюджета обходится реклама власти в местных СМИ и не является ли эта реклама откровенной пропагандой.

Так ведуча та головний редактор новин на ICTV прокоментувала виконання підписаного, зокрема і цим каналом, меморандуму «Відкриті новини заради чесних виборів».

Журналіст Наталя Соколенко вважає, що матеріали в новинах каналів СТБ та ICTV мали ознаки прихованої реклами. Про це вона сказала під час круглого столу «Вибори 2012: «джинса» як технологія виявилась неефективною. Чи готові змінюватись політики та медіа?», що відбувся в «Укрінформі» 7 листопада.

Облишмо дискусії, чи варто було висвітлювати урочисте спиляння хреста активістками Femen, закликає колег кореспондентка ТВі. Сьогодні перед українськими журналістами стоять набагато серйозніші проблеми...

Виконавчий директор Всеукраїнської рекламної коалції заявив, що з 2,2 млрд. грн. рекламних бюджетів у пресі лише 1,4 - легальні.

"Або йде накльоп на мене, або на Наташу",- прокоментувала "Телекритиці" менеджер РА «Проактив» Анна Авраменко вчорашній інцидент із невдалою спробою домовитись про "пакетне" обслуговування нардепа Наталії Королевської в ефірі телеканалу News One.

Очільниця УСДП та горілка - два лідери з розміщення джинсових матеріалів в українських ЗМІ, говорить медіаексперт Вікторія Сюмар.

Слово "конкретно" у газеті "Субота" вже сприймається, м'яко кажучи, двозначно.

Громадський контроль над ЗМІ, публічний осуд журналістів і медіа, що розміщують приховану рекламу, вдосконалення адміністративного та кримінального покарання за корупцію у ЗМІ. Експерти пропонують радикальні зміни у боротьбі із «джинсою»

І після Майдану чимало місцевих ЗМІ продовжують джинсувати на користь політиків, чиновників та бізнесменів. Втім, є і такі, де рівень замовлених сюжетів упав до нуля, розповідає медіа-експерт Наталя Соколенко

Прем'єр-міністр України зустрівся з керівництвом НСЖУ та обласних ТРК і закликав медійників уникати "джинси" та давати більше позитиву.